ШТОВХАННЯ ЯДРА

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ курсу

Підготувала:

викладач кафедри спорту

ДЕМИДОВА І.В.

Миколаїв – 2014 р. |

Історики спорту вважають, що штовхання ядра зобов’язане своїм виникненням народним іграм, де відбувалися різноманітні змагання зі штовхання та кидків на дальність каменів, колод, гир, а пізніше – і гарматних ядер. Можливо, винайшов його в момент перепочинку між боями або учіннями хтось з гарматників-артилеристів. Щоб розім’яти м’язи, взяв гарматне ядро, спробував кинути, як камінь. Але ядро було занадто важким і тоді бомбардир поклав його на долоню і спробував штовхнути від плеча. Розвагу підгледіли товариші, засперечалися, хто штовхне найдальше, і провели перше змагання…

Це, звісно, лише припущення, а от перший зареєстрований результат у штовханні саме ядра датований серединою ХІХ століття – в 1839 р. канадець Т.Каррадис штовхнув його на 8 м 61 см. Відомостей про вагу снаряду та техніку штовхання, на жаль, не збереглося.

Шлях|колія,дорога| до сучасної техніки штовхання ядра був достатньо|досить| довгим і далеко не легким. Перший офіційний рекорд був зареєстрований| в 1866 р. Його встановив англієць Фразер, штовхнувши снаряд на 10 м 62 см. Родоначальницею цього виду спорту була Великобританія, чим і пояснюється діаметр кругу для штовхання – 2 м 13,5 см (становить 7 футів) та вага| ядра, яка ще декілька років тому складала 7 кг 257 г (16 англійських фунтів). Ці розміри були встановлені ще наприкінці ХІХ сторіччя, але з 1990 року вагу ядра, за рішенням Міжнародної федерації легкої атлетики, було збільшено до 7 кг 260 г.

Перші, відомі нам чемпіони, штовхали ядрі саме таким чином. У тому числі і "гігант Мічигану", американець Р. Роуз (рис.1). Незважаючи на примітивну техніку штовхання, Роуз мав, проте|однак|, високу швидкість рухів, що дозволило йому досягти на диво|напрочуд| високого, по тим часам,| результату - 15 м 54 см, який протримався як рекорд світу на протязі|світ| 19 років.

Рис.1. Ядро штовхає Р. Роуз

Після|потім| Роуза техніка штовхання ядра більше 25 років практично знаходилася|перебувати| в застої.

Рис.2. Перрі О'Брайен

Беручи участь у трьох Олімпіадах поспіль, цей видатний атлет виборов дві золоті і одну срібну нагороду. Рекорд О'Брайена, встановлений|установлений| в 1959 році складав 19 м 30 см.

У наступні| десятиліття багато спортсменів освоїли рубіж 20, 21 і 22 метри.

Сьогодні рекорд світу у штовханні ядра належить американському спортсмену Ренді Барнсу (рис.3), він складає 23 м 12 см і був встановлений у 1990 році. З тих пір рівень результатів дещо знизився.

Рис.3. Ренді Барнс - рекордсмен світу у штовханні ядра

Українські штовхальники ядра мають досить славетну історію.

У 1980 році переможцем Московської Олімпіади у штовханні ядра став вихованець кременчуцького тренера І.А.Паламарчука Володимир Кисельов, а у 1996 р. ще один його вихованець, Олександр Багач, піднявся на третю сходинку олімпійського п’єдесталу. Крім того, в активі О.Багача золота і дві бронзові нагороди чемпіонатів світу, перемога на чемпіонаті Європи.

Але найвидатнішим українським штовхальником ядра є, безумовно, Юрій Білоног (рис.4) – олімпійський чемпіон 2004 року, двократний чемпіон світу, переможець Чемпіонату Європи. Саме йому належить рекорд України в штовханні ядра – 21 м 81 см.

Рис. 4. Ядро штовхає Юрій Білоног.

Жінки почали|розпочали,зачали| штовхати ядро значно пізніше, ніж| чоловіки. Видатних успіхів на міжнародній арені досягли радянські спортсменки, які поновлювали світовий рекорд на протязі ряду років, починаючи від 14 м 59 см у 1948 р. і до 22 м 63 см, який було встановлено у 1987 році видатною радянською спортсменко Наталією Лісовською, і який тримається ще й до сьогодні.

Рекорд України серед жінок у штовханні ядра складає 21 м 69 см і був встановлений Вітою Павлиш у 1998 році.

Рекорд Миколаївської області серед чоловіків належить Левченку Віктору; він був встановлений взимку 2012 р. і складає 18 м 91 см.

Рекорд Миколаївської області серед жінок дещо скромніший – 15 м 04 см; він належить Тетяні Насоновій (до речі, рекордсменки області в метанні спису) і був встановлений у 1999 р. на Чемпіонаті Європи серед клубних команд в м. Афіни.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Т а б л и ц а 5.3.3	\|	II. Выучите устные темы.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.