Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Посередницьке.

Страхове.

Рис. 1. 1. Основні рушійні сили розвитку бізнесу.

Демократизація суспільства також виступає рушійною силою, сти­мулом розвитку бізнесу, стимулює впровадження досягнень науко­во-технічного прогресу, дає можливість громадянам, їх об'єднанням займатися бізнесом, звичайно в рамках демократичних правових норм законів, створює умови для поєднання інтересів, задоволення потреб суспільства

Конкуренція є об'єк­тивною закономірністю становлення і розвитку бізнесу, важливою передумовою впорядкування цін, сприяє витісненню із виробництва неефективних підприємств, раціональному перегрупуванню ресурсів, захищає споживача від диктату виробників.

Бізнес має свою стратегію і тактику. Стратегія бізнесу - максимізація вигоди (доходу, прибутку) у процесі укладання різних угод. Так­тика- реалізація цієї стратегічної установки у відносинах з контр­агентами в кожному окремому випадку з використанням конкретних умов здійснення, строків і предметів угод, тобто якими способами і методами буде реалізована стратегія бізнесу.

Елементи системи бізнесу - це підприємницький, споживчий, тру­довий, державний.

Підприємницький бізнес- один із найбільш динамічних видів біз­несу. Його суб'єктами виступають як фізичні, так і юридичні особи, їх діловий інтерес - одержання продукту (доходу) - реалізується через виробництво і продаж продукції (виконання робіт, надання послуг). Звідси підприємницький бізнес поділяють на виробниче, комерційне і фінансове підприємництво.

Виробниче підприємництвопоширюється в основному на вироб­ництво, споживання товарів і послуг - це виробничі підприємства, фірми, установи.

Комерційне підприємництво - обмін, розподіл і споживання това­рів. Це торгові заклади, біржі.

Фінансове підприємництвопоширюється на обіг, вартісний обмін. Цьому сприяють банки, фондові біржі.

В основному є дві моделі підприємницького бізнесу (рис.1. 2):

класична - орієнтується на максимізацію віддачі від ресурсів, які має підприємство (фірма, організація);

інноваційна- передбачає використання будь-яких можливостей (у межах закону) для підприємництва, навіть якщо власних ресурсів для цього недостатньо. Найчастіше ці моделі використовують у поєд­нанні.

В сучасних умовах в таких країнах, як США, Німеччина підприємництво

забезпечує робочими місцями близько 60 - 70 % всіх зайнятих громадян, половина з яких є дрібними підприємцями.

Споживчий бізнес- масове явище в ринкових відносинах, оскіль­ки він, по-перше, здійснюється всіма громадянами, на противагу під­приємницькому бізнесу, відображує загальну участь людей у системі ділових відносин. По-друге, споживчий бізнес показує зацікавленість людей у кінцевих результатах виробництва Ця діяльність безпосе­редньо спрямована на пошук найкращих умов для досягнення цих результатів. По-третє, споживчий бізнес є одночасно і силою, яка врівноважує і стимулює підприємницький бізнес, примушуючи під­приємців не тільки враховувати заходи споживачів, а і сприймати їх як партнерів по ділових зв'язках. По-четверте, учасниками споживчо­го бізнесу виступають і підприємці - як споживачі продукції інших фірм.

Основою споживчого бізнесу є приватна власність на предме­ти споживання і послуги.

Трудовий бізнес - це бізнес громадян, які працюють за наймом. Як і споживачі, вони є не пасивною стороною в угодах з підприємцями, а рівноправними учасниками відносин з ними. Діловий інтерес най­маних працівників - одержання доходів - реалізується працею у під­приємницькій фірмі на контрактній або іншій основі. Якщо для під­приємців виграшем в угодах є кінцевий доход фірми після збуту про­дукції, то для найманих працівників - особистий доход, який вони одержують за виконання своїх посадових обов'язків.

Основу трудового бізнесу становить приватна власність на робочу силу.

Державний бізнесздійснюють державні органи, які також безпосе­редньо виходять на ринок з діловими пропозиціями. При цьому органи є рівноправними партнерами інших учасників ділових відносин. Проте діловий інтерес держави не може не відрізнятися від ділових інтере­сів інших суб'єктів. Основою ділового інтересу держави є потреба у здійсненні пріоритетних загальнодержавних науково-технічних, на­уково-виробничих (як правило, науко- і капіталомістких) та інших про­грам, здатних принести користь державі і його громадянам.

(Рис. 1. 2.)

 




Переглядів: 886

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Особливості ведення бізнесу у сфері послуг.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.