ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА ЖИЛЕНКО.

Українське читання

Тема.Виразне читання вголос віршованих текстів з попередньою розмтікою логічних пауз.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Доброго дня, діти! Посміхніться один одному. Налаштуйтеся на цікаву зустріч з прекрасним.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Я запрошую вас на особливий урок – поезії Ірини Жиленко та Леоніда Глібова

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Життя і творчість І. Жиленко

ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА ЖИЛЕНКО.

Яка вона, Ірина Жиленко? Невисока на зріст, з очима веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій — навіщо? звідки? чому? — проблискує сивина... А це — емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, зневірена й довірлива, безтурботна і саркастична, наївна і прозірлива, проста і парадоксальна, і оптимістична, яка сама Поезія — такою знають її люди.

Народилась Ірина Володимирівна в Києві. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і післявоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою у дитячому садку, згодом — у редакціях газет і журналів.

Перші книжкиІрини Жиленко — «Автопортрет у червоному», «Вікно у саду», «Останній вуличний шарманщик» та інші.

Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї дитина — це чудо, а дитинство — святкова казка.

Перша книжкадля малят «Достигають колосочки» з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку «Вуличка мого дитинства».

Чим цікаві поезії Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках (за винятком вибраного, де вміщені вірші з інших збірок) назви кольорів вжито 1059 разів. А ще поетеса дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро описує їх у своїх віршах (можливо, тому що виросла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна?). На честь фіалок (своїх улюблених квітів) вона навіть створила літературний жанр — «фіалки-вірші».

І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає («І вулиця Микільсько — Ботанічна покотить вниз затрав’янілий брук...»), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Ринок праці та особливості його функціонування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.