Алгоритм подолання стресу

1. Максимально розслабтеся в зручній для вас позі (сидячи на стільці або й стоячи).

2. Спокійно дихайте носом. Видихнувши, наскільки можливо, затримайте дихання, коли вже важко залишатися без повітря, напружте м'язи живота й протримайтеся ще 10-15 секунд.

3. Вдихайте повітря повільно, спокійно, але наполовину легень.

4. Видихайте так само спокійно й повільно: спочатку животом, а далі поступово грудьми (метод повного дихання). Затримку дихання повторіть на видиху 2-4 рази загалом.

5. Увесь цей час намагайтеся витіснити зі свідомості неприємні думки. Переконуйте себе, що виступатимете перед найінтелігентнішими й наймудрішими людьми в світі, що ви ставитеся до них з любов'ю.

6. Потягніться. Рухатися починайте на вдиху (встаньте, якщо сиділи).

Хто з професійних "говорунів" такого не переживав? У кого не пересихало в роті, не утруднювалась артикуляція, не зривався на високі, а то й пронизливі ноти голос? У кого прискорене дихання не порушувало ритму мовлення, не робило його плутаним через недоречність пауз? У кого не тремтіли руки (а ще гірше - ноги), кому не хотілося чимдуж намацати стіл, стілець чи кафедру й триматися за них, як потопаючий за соломинку? У декого (сором!) виникають неконтрольовані рухи (манеризми): хтось похитується з носків на п'яти, хтось "удосконалює" зачіску чи бряжчить у кишені ключами, хтось доламує окуляри... Усе це - неконтрольовані спроби "випустити" зайву фізичну енергію, яка прагне вивільнитися при стресі...

Як побороти неприємні прояви стресового стану (я спокійний, як удав)? Як не дати опонентам насолодитися станом, який сприймається ними як ваша розгубленість, яка є певною ознакою слабкості (не дочекаєтесь!)?

Пам'ятайте:

• аудиторія просто неспроможна зрозуміти, наскільки ви схвильовані. Збоку ви виглядаєте набагато спокійнішими, ніж є насправді;

• перші слова вашого виступу мають бути доброзичливими й дружніми. Ваша захопленість, зацікавленість предметом розмови обов'язково

передадуться слухачам. Цілком можливо, що й ваше хвилювання вони сприймуть як щире вболівання за успіх їхньої (або загальної) справи. Пам'ятаєте у Миколи Вороного: "Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси..."?

6. ОСНОВИ ВЕДЕННЯ ДІЛОВОЇ БЕСІДИ

Загальна підготовка до бесіди

Ділова бесіда є найпоширенішою формою ділового спілкування. У про цесі ділової бесіди розглядаються питання працевлаштування, пропозиції про співробітництво, укладаються угоди тощо. Проведення ділової бесіди це перевірка нашого вміння налагоджувати контакт зі співрозмовником, чітко і переконливо викладати свої думки, слухати і чути те, що говорить партнер, обирати найкращу психологічну позицію у спілкуванні і т. п.

Практика свідчить, що з 10 бесід, які підготовлені заздалегідь, 7 проходять успішно, а з 10 непідготовлених - лише 3. Одержавши відмову, важче домогтися позитивного рішення, ніж під час першої зустрічі.

Підготовка до бесіди не менш важлива, ніж підготовка до публічного виступу. Можна виділити у ній такі моменти:

Ретельне вивчення питання.

1. Вести розмову можна лише про справу, у якій ви добре обізнані.

Якщо, наприклад, йдеться про пропозицію якоїсь послуги фірмі і треба знати не тільки все про цю послугу, але добре уявляти, чим займається фірма і чому її може зацікавити ваша послуга.

2. Важливо бути в курсі справ фірми: який період вона переживає, чи пропонували їй щось подібне.

3. Необхідно підготувати базу для ведення розмови і продумати відповіді на такі запитання:

1. У чому суть вашої пропозиції?

2. Чому ви звертаєтесь зі своєю пропозицією саме сюди?

3. Як пов'язана ваша пропозиція з іншими сторонами діяльності фірми?

4. Наскільки вигідно це партнеру?

5. Які мінуси цієї пропозиції для партнера?

6. Чому ви все ж наполягаєте на прийняти вашої пропозиції"?

7. У якому становищі виявиться фірма чи партнер у разі, якщо з якихось причин реалізація вашої пропозиції буде перервана?

Що треба знати про партнера?

Одержати інформацію можна від секретаря чи колеги вашого майбутнього співрозмовника, якщо вдасться зустрітися і "розговорити" їх.

Слід з'ясувати:

1. Компетентність партнера.

2. Що являє собою фірма чи організація?

3. Хто з ваших знайомих мав справу із цією фірмою чи цією людиною? Які їх враження?

4. Чого остерігаються у фірмі та на що надіються?

5. Публічну позицію партнера із цього питання.

6.Особливості характеру партнера, манери ведення розмови.

7.Життєві звички і принципи.

8.Потреби партнера.

9.Вік, сімейний стан партнера.

Щоб викликати довіру у партнера, слід дотримувані таких заповідей:

1. Дізнайтесь якомога більше про партнера, сприймайте його таким,

Який він є.

2. Поставтесь до партнера як до друга, зробіть його "своїм".

3. Спирайтесь на краще, що є в людині.

4. Зрозумійте його проблеми, і ви зрозумієте, чому він поводиться так,

а, не інакше.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Місце промови	\|	Підготовка матеріалів і документів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.