МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема 3: Якість як складова конкурентоспроможності товарів.
1. Залежно від ступеня задоволення потреб споживачів існує ___ рівня якості: а) два; б) три; в) чотири; г) жодна з відповідей не вірна.
2. Яке із зазначених визначень не відповідає рівням якості товару: а) відповідність стандарту; б) відповідність використанню; в) відповідність товарам-конкурентам; г) відповідність прихованим потребам ринку.
3. Якщо якість оцінюється як відповідність вимогам документів на виготовлення продукції, то даний рівень якості має назву: а) відповідність фактичним потребам ринку; б) відповідність прихованим потребам ринку; в) відповідність стандарту; г) відповідність використанню.
4. Якщо перевага товару створюється за рахунок додаткових споживчих властивостей, які мали прихований характер, то рівень якості має назву: а) відповідність фактичним потребам ринку; б) відповідність прихованим потребам ринку; в) відповідність стандарту; г) відповідність використанню.
5. За умови, що товар повинен задовольняти не тільки вимоги стандартів, але й користуватися попитом на ринку, то даний рівень якості називається: а) відповідність фактичним потребам ринку; б) відповідність прихованим потребам ринку; в) відповідність стандарту; г) відповідність використанню.
6. Рівень якості – це… а) наявна сукупність характеристик товару здатних задовольнити потреби споживача; б) одна з маркетингових змінних, якою може оперувати виробник товару; в) відносна характеристика якості товару, що є результатом порівняння його показників із відповідними значеннями базових показників; г) всі відповіді вірні.
7. До параметрів, які визначають показники якості не належать: а) надійність товару; б) ергономічні властивості; в) гігієнічні властивості; г) ринкова новизна товару.
8. Ергономічні властивості товару – це… а) можливість економії під час користування товаром; б) зручність і комфорт в експлуатації товару; в) ринкова новизна товару; г) вплив товару на зовнішнє середовище та організм людини.
9. Естетичні властивості товару не включають: а) форму товару; б) моду і стиль; в) зручність і комфорт в експлуатації товару; г) оригінальність.
10. Розрізняють наступні групи факторів якості товару: а) фактори, які формують якість; б) фактори, які побічно впливають на якість; в) фактори, які зберігають якість; г) фактори, які руйнують якість.
11. До факторів, які стимулюють якість товару належать: а) якість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів; б) якість технологічних процесів виготовлення товару; в) матеріальна зацікавленість робітників; г) умови транспортування.
12. До факторів, які зберігають якість товару не належать: а) маркування; б) експлуатація; в) умови транспортування; г) державне регулювання виробництва якісної продукції.
13. Абсолютний рівень якості – це… а) рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом або ідеальним товаром; б) рівень якості, визначений групою експертів; в) рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній категорії; г) рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або яким-небудь іншим товаром.
14. Відносний рівень якості – це… а) рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом або ідеальним товаром; б) рівень якості, визначений групою експертів; в) рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній категорії; г) рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або яким-небудь іншим товаром.
15. Кількісну характеристику технічного рівня якості можна визначити за допомогою такого показника: а) відносного; б) одиничного; в) абсолютного; г) пограничного.
16. Серед груп одиничних показників якості відсутні: а) показники призначення; б) показники надійності; в) показники споживчої цінності; г) економічні показники.
17. До методів визначення якості не належить: а) об’єктивний метод; б) органолептичний метод; в) диференційований метод; г) експерний метод.
18. Об’єктивний метод визначення якості товару означає: а) оцінку рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами; б) розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості; в) оцінку рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів; г) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.
19. Органолептичний метод визначення якості базується на: а) оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів; б) розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості; в) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху; г) оцінці рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами.
20. Диференційований метод визначення якості передбачає: а) оцінку рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами; б) розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості; в) оцінку рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів; г) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.
21. Комплексний метод визначення якості товару базується на: а) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху; б) розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості; в) оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів; г) оцінці рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами.
22. “Петля якості” включає такі елементи: а) контроль, проведення випробувань і обслуговування; б) висока кваліфікація управлінського персоналу; в) аналіз економічних показників; г) культура обслуговування.
23. В “петлі якості” відсутній такий елемент: а) маркетинг, пошуки і вивчення ринку; б) аналіз економічних показників; в) підготовка і розробка виробничих процесів; г) утилізація після використання.
24. Управління якістю на перше місце висуває наступний елемент: а) проектування і (або) розробка технічних вимог, розробка товару; б) підготовка і розробка виробничих процесів; в) маркетинг, пошуки і вивчення ринку; г) виробництво.
25. В “петлі якості” даний елемент є першим і заключним етапом: а) проведення випробувань; б) проектування і розробка технічних вимог; в) маркетинг, пошуки і вивчення ринку; г) розробка товару.
26. На етапі підготовки виробництва служба маркетингу підприємства повинна: а) вивчати вимоги споживача і задовольняти їх шляхом пропозиції відповідних товарів; б) аналізувати потреби споживачів (дійсні й передбачувані) і займатися розробкою планів виробництва нових товарів; в) приймати участь у вирішенні проблем, пов’язаних з технічним обслуговуванням та експлуатацією; г) здійснювати контроль за реалізацією нових товарів і аналізувати одержану інформацію.
27. На етапі забезпечення якості в процесі реалізації товару служба маркетингу вирішує наступні завдання: а) вступає в контакт із замовниками та посередниками; б) дотримання термінів постачання і недопущення їх порушень, що негативно позначається на споживачах; в) перевірка одержання споживачами необхідних інструкцій і технічної допомоги у використанні продукту; г) відповіді а,б,в.
28. На етапі забезпечення якості після реалізації товарів, служба маркетингу: а) вирішує проблеми, пов’язані з маркіруванням, упакуванням, транспортуванням і збереженням; б) контроль за станом товарів при збереженні і реалізації із метою виявлення можливого погіршення їх якісних характеристик; в) веде переговори з представниками фірм, зацікавлених у закупівлях нових виробів; г) виявлення причин, що спонукають покупця до придбання конкретних товарів.
29. Стандартизація – це: а) сукупність дій і заходів, які мають своїм наслідком відсутність відхилень і варіативності у виробах, послугах або процесах; б) засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки й інформаційних систем, норм безпеки й екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей продукції, робіт, процесів і послуг; в) це сукупність дій і процедур із метою підтвердження за допомогою сертифіката відповідності або знака відповідності того, що продукт або послуга відповідає визначеним стандартам або технічним умовам; г) відповіді а, б.
30. До основних переваг стандартизації не відносять: а) взаємозалежність частин виробів, що сприяє зменшенню вартості виробництва, збільшенню продуктивності, спрощенню і здешевленню зміни або ремонту виробів, скорочення витрат на проектування; б) скорочення часу і витрат на навчання персоналу та скорочення термінів проектування виробів; в) упорядкованість виробничих графіків, процесів управління ресурсами виробництва, матеріально-технічного постачання та бухгалтерії; г) скорочення розмаїтості, обмеження числа споживачів, яким адресовано товар, що посилює маркетингові ризики виробника і заохочує конкурентів до диференційованої пропозиції.
31. Стандарт – це: а) нормативний документ, розроблений на основі угоди більшості зацікавлених сторін і прийнятий визнаним органом або затверджений підприємством; б) довідково-нормативний документ, який регулює і впорядковує виробництво окремих товарів, що сприяє зменшенню вартості виробництва, збільшенню продуктивності, спрощенню обслуговування виробів; в) документ, що засвідчує відповідність виробу вимогам визначених стандартів; г) документ, який вимагає повного дотримання виробником товару обумовлених характеристик.
32. Система стандартів в Україні не включає: а) міжнародні стандарти ISO серії 9000; б) державні стандарти; в) стандарти конкурентів; г) стандарти підприємства.
33. Міжнародні стандарти ISO серії 9000: а) встановлюють на вироби загального застосування, продукцію міжгалузевого призначення, продукцію для населення і народного господарства; б) найбільш жорсткі вимоги щодо якості товарів, які використовуються для сертифікації виробів, експортованих в інші країни і реалізованих на світовому ринку; в) носять обов’язковий характер для дотримання підприємствами-виробниками, які виступають на ринку як лідери за якістю; г) встановлюються на елементи народногосподарських об’єктів державного значення (транспорт, зв’язок, енергосистеми, оборона, навколишнє середовище).
34. Стандарти ISO серії 9000 – це: а) стандарти, які відносяться до виробництва й упаковки; б) найбільш точні стандарти якості і відносяться до системи якості для розробки дизайну, виробництва, установки й обслуговування; в) стандарти, пов’язані з остаточним тестуванням і перевіркою; г) стандарти, пов’язані з розвитком загальної системи якості.
35. Стандарти ISO 9002 пов’язані з: а) виробництвом й упаковкою; б) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням; в) остаточним тестуванням і перевіркою; г) розвитком загальної системи якості.
36.Стандарти ISO 9003 пов’язані з: а) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням; б) виробництвом й упаковкою; в) розвитком загальної системи; г) остаточним тестуванням і перевіркою. 37. Стандарти ISO 9004 пов’язані з: а) розвитком загальної системи якості; б) виробництвом й упаковкою; в) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням; г) остаточним тестуванням і перевіркою.
38.Сертифікація – це: а) сукупність дій і заходів, які мають своїм наслідком відсутність відхилень і варіативності у виробах, послугах або процесах; б) засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки й інформаційних систем, норм безпеки й екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей продукції, робіт, процесів і послуг; в) це сукупність дій і процедур із метою підтвердження за допомогою сертифіката відповідності або знака відповідності того, що продукт або послуга відповідає визначеним стандартам або технічним умовам; г) відповіді а, б.
39. До видів сертифікації не відносять: а) самосертифікацію; б) добровільну сертифікацію; в) сертифікацію, здійснювану споживачем; г) сертифікацію, проведену третьою стороною.
|
||||||||
|