• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок та конструювання монолітної колони першого поверху

Розрахунок колони починаємо з визначення її розрахункової схеми. Колона являє собою вертикальний стержень, який нижнім кінцем защемлений у фундаменті, а верхній кінець опирається на нерухомий шарнір (рис. 13). Довжина стержня визначається як

де - висота першого поверху (по завданню); 0,5 м - відстань від верхньої грані фундаменту до відмітки чистої підлоги.

При квадратному перерізі, симетричному армуванні, арматурі класу А240, А400 та А500, при <20h та випадковому ексцентриситеті дозволяється виконувати розрахунок колон без врахування впливів другого порядку, тобто .

Розрахункова довжина для монолітних колон приймається:

= 0,7Н.

На колону першого поверху передасться навантаження з кожного перекриття з вантажної площі

Збір навантажень

Розрахункове постійне навантаження.

Розрахункове постійне навантаження від перекриття одного поверху:

а)від маси плити та підлоги:

де q - розрахункове навантаження від маси плити та підлоги на 1 м² (див. табл. 1 і

б)від маси другорядних балок, що попадають у вантажну площу

де =25 кН/м³ об’ємна вага залізобетону, n - кількість другорядних балок,

в) від маси головної балки:

Разом

Рис 13 До розрахунку монолітної колони 1-го поверху:

а - розміри колони;

б - розрахункова схема

Розрахункове постійне навантаження від маси покриття.

Конструкція несучих елементів покриття аналогічна міжповерховим перекриттям, але розміри поперечних перерізів другорядних та головних балок и плити менші, ніж у перекриття. Тому маса покриття (з урахуванням водоізоляційного килима) приймається рівною 80% від маси перекриття:

Розрахункове постійне навантаження від маси колони першого поверху:

Розрахункове постійне навантаження від маси колони верхніх поверхів:

Сумарне розрахункове постійне навантаження на колону першого поверху дорівнює:

де k - кількість поверхів в будинку (згідно завдання).

ІІ. Розрахункове тимчасове довготривале навантаження.

де =1,5 кН/м² частина нормативного тимчасового навантаження від маси людей,

ремонтних матеріалів в зонах обслуговування та ремонту обладнання.

ІІІ. Розрахункове тимчасове короткочасне навантаження:

а)від навантаження =1,5 кН/м²

б)від снігового навантаження

де - нормативне снігове навантаження, яке приймається згідно норм у відповідності з районом будівництва (по завданню) згідно дод. 12;

- коефіцієнт, що описує особливості розподілу снігового навантаження на покрівлі згідно ДБН Б В.1.2-3:2006

Комбінація навантажень

Складаємо дві основні та одну додаткову комбінацію навантажень, основні:

додаткова

В розрахунках приймають максимальне значення навантажень N.

Сполучення навантажень:

Розрахунок колон виконується з урахуванням найбільш несприятливих сполучень навантажень.

Перші основні сполучення розрахункових навантажень включають у себе:

- постійні, - довготривалі снігові, де - коеф, що відповідають 0,95 і 0,9

Навантаження при першому сполученні:

Навантаження при другому сполученні:

додаткова

До розрахунку приймаємо максимальне значення

Розрахунок поперечного перерізу колони

1. Уточнюємо розміри поперечного перерізу колони. В першому наближенні приймаємо коефіцієнт армування ρ=0,01. Тоді площа поперечного перерізу колони

А_с = N_Ed/(f_cd+ρ∙f_yd)

Сторона квадратного перерізу колони h_с = А_с ^½ Приймаємо розміри

поперечного перерізу колони кратними 50 мм.

2. Визначаємо моменти від впливів першого порядку

М₀₂ = Маx {|M_top |, |M_bottom |}+ e₁∙ Ned

М₀₁ =Мin{|M_top |, |M_bottom |}+ e₁∙ Ned

Де e₁ – випадковий ексцентриситет, який мінімальним з трьох значень; l₀/400; h_c/30 або 20 мм.

М_top - момент у верхньому кінці розрахункової схеми, що опирається на нерухомий шарнір.

M_bottom - момент у нижньому кінці розрахункової схеми, що защемлений.

3. Визначаємо фактичну гнучкість λ= 3.46∙ l₀/ h_c

та граничну гнучкість λ_lim= 15.4∙ C /n ^½

де - n = N_ed/ А_с∙ f_cd, та C = 1.7- r_m а r_m = М₀₁/ М₀₂, якщо r_m невідомо допускається прийняти С=1.7.

4. Порівнюємо фактичну гнучкість з лімітованою

λ ≥ λ_lim – колона гнучка

λ < λ_lim – колона не гнучка.

5. Визначаємо робочу висоту перерізу d=h-a та d₂ =а відстань від крайньої фібри розтягнутого бетону до центру ваги розтягнутої арматури.

6. Визначаємо відношення d₂/ h та вибираємо відповідний графік на рис

7. За графіком визначаємо невідомий коефіцієнт k_х в залежності від співвідношень

M_ed/b∙h²∙f_ck та N_ed/b∙h∙f_ck

8. Визначаємо необхідну площу арматури

A_s = b∙h∙f_ck k_х / f_yk

Для отриманого значення As підбирають діаметр та кількість поздовжньої робочої арматури за дод. 7. Мінімальний діаметр поздовжньої арматури для монолітних колон 12 мм. Перевіряємо значення процента армування ρ = A_s /b∙h, що повинно відповідати оптимальному значенню p _optim = 1%...3%.

Поперечна арматура повинна забезпечити закріплення стержнів поздовжньої арматури від її втрати стійкості. Діаметр поперечних стержнів приймають з умови зварювання (див. дод. 4) для зварювальних каркасів та не менше 0,25 найменшого з діаметрів поздовжніх стержнів для в'язаних каркасів. Крок поперечної арматури призначається меншим з двох умов (кратним 50 мм): для зварних каркасів s<20d; s<500мм; для в’язаних каркасів s<15d; s<500мм.

Армування колони зварювальними каркасами показано на рис. 14, а в'язаними каркасами - на рис. 15.

Переглядів: 7500