Метод ціноутворення з орієнтацією на попит

У основі цього методу ціноутворення лежить необхідність врахування закону попиту та цінової еластичності.

У основі Параметричних Методів ціноутворення лежить залежність ціни від різних параметрів виробу, найважливіше місце серед яких займають показники якості товару.

25. Стратегії ціноутворення – на нові товари, на товарну номенклатуру, корегування цін.

Ціноутворення на нові види товарів має деякі особливості. Підприємство ( фірма) може використати такі основні видів цін для успішного просування на ринку нових виробів і послуг:

1. "Зняття вершків", тобто встановлення з самого початку високої ціни на продукт, розраховуючи на тих споживачів, які готові купити його за таку ціну

2. Ціна проникнення продукту на ринок - встановлення значно нижчої ціни порівняно з тією, яка властива аналогічному товару на ринку

3. Психологічна ціна, тобто встановлення ціни на новий товар трохи нижче за яку-небудь "круглу" суму. ( Так, це може бути ціна 99 грн., шо створює у споживача психологічне уявлення нижчої ціни. Психологами виявлено, що більший вплив на покупців мають непарні цифри цін).

4. Ціна лідера на ринку ( в галузі ) - встановлюється відповідно до ціни головної фірми або конкурента в галузі.

5. Ціна з покриттям витрат виробництва

6. Престижна ціна - ціна на вироби дуже високої якості, яким притаманні особливі неперевершені властивості. (предмети розкоші, особливо престижні товари).

Стратегія ціноутворення в рамках товарної номенклатури

ü Встановлення ціни в рамках товарного асортименту. Як правило, розробляється ряд виробів, що складає асортиментну групу товарів. При такому встановленні цін приймається рішення про ступеневу диференціацію цін на різні товари, що входять в асортименту групу.

ü Встановлення цін на доповнюючі товари. Це ціни на додаткові або допоміжні товари. ІІе достатньо складна проблема.

ü Встановлення цін на обов'язкові приладдя. ІІе власне стратегія встановлення ціни з двох частин. Це ціна на головний товар, І ціна на допоміжні товари. Або ціна на основний товар і тариф за користування послугою. Дуже часто джерелом основного доходу є приладдя або додаткова послуга.

ü Встановлення ціни на побічні продукти. Виробник намагається знайти ринок для побічних продуктів і готовий встановити таку ціну, яка покриває витрати на зберігання і транспортування. Така практика дозволяє інколи знизити ціну на основний продукт, зробивши його більш конкурентноздатним. Іноді побічні продукти можуть приносити певний доход

ü Встановлення цін на набори товарів. Продавець об'єднує товари в набір, і пропонує його по більш низькій ціні. ІІе призводить до продажу більшої кількості товарів, ніж це необхідно.

Стратегія корегування цін

ü Встановлення цін зі знижками

ü Встановлення ціни з урахуванням психології споживачів.

ü Встановлення цін для стимулювання збуту

ü Встановлення цін по географічному принципу. Вносять зміни в ціни з урахуванням різниці в транспортних витратах в зв'язку з місцезнаходженням продавця або покупця.

ü Встановлення дискримінаційних цін - підприємство продає товари споживачам по різним цінам.

ü Встановлення цін, орієнтованих на міжнародні ринки

26 Канали розподілу товарів, їх характеристики

Канали розподілу

Ø це сукупність незалежних організацій чи окремих осіб, які виконують усі посередницькі функції щодо фізичного переміщення товарів і передачі права власності у процесі їх просування від виробника до споживача;

Ø це організації, через які має пройти товар з моменту виготовлення

Канали розподілу бувають

1. ПРЯМІ (без участі посередників)

2. НЕПРЯМІ (від виробнико до псередника – від нього до споживача)

3. ЗМІШАНІ (ЕШЕЛОВАНІ) поєднують перші два види (наприклад, підприємство машинобудівного комплексу використовують переваги прямі контактів з постачальниками, а також реалізовують продукцію через мережу посередників)

Канали розподілу характеризують за довжиною, широтою та кількістю їх складових рівнів.

Довжина каналу розподіл - це кількість рівнів у каналі розподілу продукції.

Ширина каналу розподілу - це кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.

Кожний посередник, який своїми діями наближує продукт до кінцевого споживача, становить рівень каналу розподілу.

Кількість посередників обирають залежно від виду розподілу; ексклюзивного, селекційного, інтенсивного.

Ексклюзивний розподіл передбачає жорстко обмежену кількість посередників, які працюють з товарами виробника. Такий тип розподілу застосовують тоді, коли виробник контролює діяльність продавців і рівень сервісу, який вони надають. Найчастіше при цьому укладають ексклюзивні дилерські угоди, відповідно до яких фірми - продавці беруть зобов'язання не торгувати товарами конкурентів.

Селекційний розподіл передбачає наявність більшої кількості посередників, ніж за ексклюзивного. Фірма встановлює добрі ділові відносини з кількома посередниками І сподівається, що їхня діяльність, пов'язана зі збутом продукції фірми, буде ефективною

За інтенсивного розподілу виробник намагається забезпечити наявність своїх товарів якнайбільшій кількості торгових точок. Таку стратегію застосовують здебільшого за прода» товарів повсякденного попиту.

27.Типи і системи збуту. Критерії вибору каналу збуту.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метод встановлення ціни з орієнтацією на рівень конкуренції	\|	Типи каналів збуту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.