МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||
Види твердої речовини та рідкі кристали
Аморфні тверді речовини (скло) – при нагріванні розм’якшуються, втрачають в’язкі властивості і поступово переходять в рідкий стан (рис. 1.1, крива а). Температуру плавлення такої речовини визначити неможливо. «Аморфний» в перекладі з грецької мови означає «безформний».
За своєю структурою скло подібне до рідини (рис. 1.2 в, г), але зі зниженою рухливістю матеріальних часток. Розташування матеріальних часток в аморфних тілах не впорядковане (рис. 1.2 г) в масштабі «дальнього порядку». Аморфній твердій речовині притаманний «ближній порядок» в локальних об’ємах. Кристалічні тіла характеризуються зупинкою на кривій «час – температура». Весь процес плавлення, в даному випадку (рис.1.1, крива б), відбувається при постійній температурі. Цей ефект пов’язаний з руйнуванням впорядкованої будови кристалічної гратки (рис. 1.2 а та рис. 1.3) і переходом речовини в рідкий стан (рис. 1.2 в) з невпорядкованим розташуванням матеріальних часток речовини. Промислове виробництво металевих сплавів затвердіваючих в рівноважних умовах в кристалічному стані, в аморфному вигляді піддається реалізації при швидкостях охолодження ≥ 104 К/с (спінінгування розплаву – тонкі стрічки, порошки надшвидкого гартування).
Навпаки, при надмалих швидкостях охолодження технічно можливе отримання склокристалічних матеріалів – ситали. Ситали (склокераміка) – це склокристалічні матеріали, які складаються з однієї або декількох кристалічних фаз, рівномірно розподілених у скловидній фазі. Вони займають проміжне положення між звичайним склом і керамікою. Ситали містять велику кількість дрібних (< 1 мкм) кристалів, що пов'язані між собою міжкристалічним прошарком (скловидною фазою). Концентрація кристалів може змінюватись у значних межах (20 – 90 % за об’ємом). Твердість більшості ситалів 6,5 – 7 одиниць за Моосом, границя міцності при згині до 250 МПа, термостійкість до 1000 °C. Полімерні речовини (рис. 1.2 б) – проміжні за своєю структурою. Складаються з стійких атомних угрупувань (мономірних ланок), з’єднаних стійкими хімічними зв’язками в ланцюжок та з міжатомними зв’язками між молекулами полімерів. Рідкі кристали – текучі, як і звичайна рідка речовина, але вони анізотропні. Існують в визначеному температурному інтервалі, вище якого «плавляться» в ізотропну рідину, нижче – кристалізуються. Квазікристал – речовина, яка має упорядковану, але не періодичну структуру. Це тверде тіло, що характеризується симетрією, забороненою в класичній кристалографії і наявністю далекого порядку. Воно складається з атомів, що не утворюють кристалічної гратки, але можуть когерентно розсіювати випромінювання, тобто мати, подібну до кристалів, дискретну картину дифракції.
Квазікристали були відкриті в 1984 році Даном Шехтманом (рис. 1.4). Здебільшого квазікристали утворюються при швидкому охолодженні розплавлених сплавів металів (Al-Li-Cu, Al-Mn-Si, Al-Ni-Co, Al-Pd-Mn, Al-Cu-Fe, Al-Cu-V, Cd-Yb, Ti-Zr-Ni, Zn-Mg-Ho, Zn-Mg-Sc, In-Ag-Yb, Pd-U-Si тощо), і є нестабільними, однак виявлені також стабільні квазікристалічні речовини. Вперше породи з природними Fe-Cu-Al квазікристалами знайдені на Коряцькому нагір’ї в 1979 році. Але тільки після одержання наукових уявлень про ці матеріали в 2009 році учені з Прінстона змогли описати їх структуру. Вони також довели, що цей квазікристал має позаземне походження.
|
||||||||||||||||
|