Гратка (решітка), кожен вузол якої відповідає можливому відображенню рентгенівських і електронних хвиль від площин кристалу, називається зворотною.
Рисунок 1.14 – Схема формування електронномікроскопічного зображення
В результаті дослідження міжплощинна відстань «d» прямої гратки, як об’єкт аналізу (рис. 1.14), завжди в лабораторній системі має вигляд d* = 1 / d. Тобто при реєстрації вона представлена в якості міжплощинної відстані зворотної гратки (рис. 1.14, рис. 1.15). Порядок розрахунку міжплощинної відстані «dhkl» прямої гратки через геометричні параметри (L,Ri) та довжину хвилі випромінювання λ експериментальної зйомки наведені на рис. 1.14.
Таким чином, зворотно пропорційний зв’язок d* таd свідчить про те, що завжди найбільші значення «d*» в дослідній (лабораторній, видимій на екрані або на запису самописця – рис. 1.15) системі зворотної гратки продукуватимуться найменшими «d» прямої (початкової, істинної) гратки.