Твердість
Твердість– властивість мінералу чинити опір вдавлюванню в нього інших твердих тіл або дряпанню.
Ступінь твердості мінералів визначається приблизно в порівнянні з твердістю еталонних мінералів за шкалою Ф. Мооса, табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Шкала твердості мінералів за Ф Моосом
Назва мінералу
| Твердість за Моосом
| Характеристика твердості
| Тальк
|
| Легко дряпається нігтем
| Гіпс
|
| Дряпається нігтем
| Кальцит
|
| Легко дряпається ножем
| Флюорит
|
| Важко дряпається ножем
| Апатит
|
| Ніж не залишає подряпин
| Ортоклаз
|
| Залишає подряпину на склі, сталі
| Кварц
|
| Легко дряпає сталь, скло
| Топаз
|
| Дряпає скло, гірський кришталь
| Корунд
|
| Легко дряпає всі мінерали, крім алмазу
| Алмаз
|
| Ріже скло
|
Таблиця 3.4 – Самородні елементи та сульфіди
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Блиск
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| Примітки
| Золото
| -
| Au
| Куб.
| Мет.
| Золотисто-жовтий
| До 19,3
| 2,5
| Розчиняється у Царській горілці
| Поліксен
| Платина
| Pt
| Куб.
| Мет.
| Сталево-сірий
| До 19,0
| 4-4,5
| Теж саме
| Сірка
| -
| S
| Ромбіч.
| Алм.
| Жовтий
| 2,07
| 1-2,5
| Горить синім полум’ям
| Залізо
| -
| Fe
| Куб.
| Мет.
| Сталево-сірий
| 7,3-7,9
| 4-5
| Феромагнітний
| Графіт
| -
| C
| Гексаг.
| Мет.
| Чорний
| 2,09-2,23
| 1-2
| Пише по паперу
| Алмаз
| -
| C
| Куб.
| Алм.
| Безколір.
| 3,47-3,56
|
| -
| Пірит
| Сірий та залізний колчедан
| FeS2
| Куб.
| Мет.
| Солом’яно-жовтий
| 4,9-5,2
| 6-6,5
| Чорна риска
| Піротин
| Магнітний колчедан
| FeS
| Гексаг.
| Мет.
| Бронзово-жовтий
| 4,6-4,7
|
| Феромагнітний
| Арсенопірит
| Міспікель, отруйний миш’яковий колчедан
| FeAsS
| Монокл.
| Мет.
| Олов’яно-білий
| 5,9-6,2
| 5,5-6
| -
| Халькопірит
| Мідний колчедан
| CuFeS2
| Тетрагон.
| Мет.
| Зеленувато-жовтий
| 4,1-4,3
| 3-4
| Вкритий строкатою мінливістю
|
Продовження таблиці 3.4
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Блиск
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| Примітки
| Борніт
| Строката мідна руда
| Cu5FeS4
| Куб.
| Мет.
| Мідно-червоний
| 4,9-5,2
|
| Вкритий яскраво-синьою мінливістю
| Галеніт
| Свинцевий блиск
| PbS
| Куб.
| Мет.
| Свинцево-сірий
| 7,4-7,6
| 2-3
| -
| Сфалерит
| Цинкова обманка
| ZnS
| Куб.
| Алм.
| Бурий, чорний
| 3,5-4,2
| 3-4
| -
| Молібденіт
| Молібденовий блиск
| MoS2
| Гексаг.
| Мет.
| Свинцево-сірий
| 4,7-4,8
|
| Пише по паперу
| Кіновар
| Цінабарит
| HgS
| Тригон.
| Алм.
| Червоний
| 8,1-8,2
| 2-2,5
| -
| Аурипігмент
| -
| As2S3
| Монокл.
| Скл.
| Лимонно-жовтий
| 3,4-3,5
| 1-2
| -
| Реальгар
| -
| AsS
| Монокл.
| Скл.
| Помаранчевий
| 3,4-3,6
| 1,5-2
| -
| Антимоніт
| Сурм’яний блиск, стибиніт
| Sb2S3
| ромбіч.
| Мет.
| Свинцево-сірий
| 4,5-4,6
| 2-2,5
| -
| Таблиця 3.5 – Галоїдні сполуки
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Блиск
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| Примітки
| Флюорит
| Плавиковий шпат
| CaF2
| Куб.
| Скл.
| Безколір., зелений, фіолетовий
| 3,18
|
| -
| Галіт
| Кам’яна сіль
| NaCl
| Куб.
| Скл.
| Безколір., червоний
| 2,1-2,2
|
| Солоний на смак
| Сильвін
| -
| KCl
| Ромб.
| Скл.
| Безколір., білий, рожевий
| 1,97-2,0
| 1,5-2
| -
| Карналіт
| -
| MgCl2·KCl·6H2O
| Ромб.
| Скл.
| Червоний
| 1,6
| 2-3
| -
|
Таблиця 3.6 – Оксиди
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Блиск
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| Примітки
| Магнетит
| Магнітний залізняк
| Fe3O4
| Куб.
| Напівметал.
| Чорний
| 5,17
| 5,5-6
| Магніт.
| Гематит
| Червоний залізняк
| Fe2O3
| Тригон.
| Напівметал.
| Чорний, стальний, червоний
| 5,26
| 5,5-6
| Не магніт.
| Гьотит
| Бурий залізняк
| Fe2O3 · H2O
| Ромб.
| Алмаз., Напівметал.
| Темно-бурий
| 4,0-4,4
| 4,5-5,5
| -
| Продовження таблиці 3.6
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Блиск
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| Примітки
| Хроміт
| Хромистий залізняк
| FeO · Cr2O3
| Куб.
| Метал.
| Чорний
| 4,0-4,8
| 5,5-7,5
| -
| Ільменіт
| Титанистий залізняк
| FeO · TiO2
| Триг.
| Напівметал.
| Чорний, стальний
| 4,72
| 5-6
| Слабо магніт.
| Піролюзит
| -
| MnO2
| Тетраг.
| Напівметал.
| Чорний
| 4,7-5,0
| 5-6
| -
| Брауніт
| -
| Mn2O3
| Тетраг.
| Напівметал.
| Чорний
| 4,7-5,0
|
| -
| Корунд
| -
| Al2O3
| Триг.
| Склян.
| Синюватий, жовто-сірий
| 3,95-4,10
|
| -
| Кварц
| -
| SiO2
| Триг.
| Склян.
| Безбарвний
| 2,65
|
| -
|
Таблиця 3.7 – Карбонати, сульфати, вольфрамати та фосфати
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Блиск
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| Примітки
| Кальцит
| Вапняний шпат
| CaCO3
| Тригон.
| Склян.
| Безбарвний, молочно-білий
| 2,6-2,8
|
| + HCl на холоді
| Магнезит
| Магнезіальний шпат
| MgCO3
| Тригон.
| Склян.
| Білий, сірий
| 2,9-3,1
| 4-4,5
| - HCl на холоді
| Доломіт
| -
| (Ca, Mg) CO3
| Тригон.
| Склян.
| Жовто-білий
| 2,6-3,1
| 3,5-4
|
| Сидерит
| Залізний шпат
| FeCO3
| Тригон.
| Склян.
| Жовтувато-бурий, зеленуватий
| 3,9
| 3,5-4,5
| + HCl
|
Продовження таблиці 3.7
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Блиск
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| При-мітки
| Родохрозит
| Марганцевий шпат
| MnCO3
| Тригон.
| Склян.
| Рожевий, малиновий
| 3,6-3,7
| 3,5-4,5
| + HCl
| Малахіт
| -
| CuCO3 · Cu(OH)2
| Монокл.
| Склян.
| Зелений
| 3,9-4,1
| 3,5-4
| + HCl
| Азурит
| Мідна лазур
| 2CuCO3 · Cu(OH)2
| Монокл.
| Склян.
| Синій
| 3,7-3,9
| 3,5-4
| + HCl
| Гіпс
| -
| CaSO4 · 2H2O
| Монокл.
| Склян.
| Білий
| 2,3
|
| -
| Ангідрит
| -
| CaSO4
| Ромб.
| Склян.
| Білий, сіруватий
| 2,8-3,0
| 3-3,5
| -
| Барит
| Важкий шпат
| BaSO4
| Ромб.
| Склян.
| Білий, сірий
| 4,3-4,7
| 3-3,5
| -
| Вольфраміт
| Волчець
| MnFeWO4
| Монокл.
| Алм.
| Бурувато-чорний
| 6,5-7,5
| 4,5-5,5
| -
| Шеєліт
| -
| CaWO4
| Тетраг.
| Склян.
| Жовтуватий
| 5,8-6,2
| 4,5
| -
| Апатит
| -
| 3[3CaO · P2O5] · CaF2
3[3CaO · P2O5] · CaCl2
| Гексаг.
| Склян.
| Блідо-зелений
| 3,18-3,21
|
| -
|
Таблиця 3.8 – Силікати та алюмосилікати
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| Олівін
| Перідот
| (Mg, Fe)2SiO4
| Ромб.
| Зеленувато-жовтий
| 3,0-3,5
| 6,5-7
| Топаз
| -
| Al2[SiO4](F, OH)2
| Ромб.
| Жовтий
| 3,52-3,57
|
| Дістен
| Кіаніт
| Al2[SiO4]O
| Трикл.
| Блакитний
| 3,56-3,68
| 4,5 і 7
| Гранат
| -
| A3B2[SiO4]3
A-Fe2+, Mn, Ca, Mg;
B-Fe3+, Al, Cr, Ti
| Кубіч.
| Багатьох кольорів
| 3,5-4,2
| 6,5-7
| Берил
| -
| Be3Al2[Si6O18]
| Гексагон.
| Зелений, колір морської хвилі
| 2,63-2,91
| 7,5-8
| Турмалін*
| -
| -
| Тригон.
| Чорний, червоний, коричневий, синій
| 2,90-3,25
| 7-7,5
| Діопсид
|
| CaMg[Si2O6]
| Монокл.
| Зелений, сірий
| 3,27-3,38
| 5,5-6
| Геденбергіт
| -
| CaFe[Si2O6]
| Монокл.
| Зелений, чорно-зелений
| 3,5-3,6
| 5,5-6
| Егірин
| -
| NaFe[Si2O6]
| Монокл.
| Зеленувато-чорний
| 3,43-3,60
| 5,5-6
| Авгіт
| -
| Ca(Mg, Fe, Al) [(Si, Al)2O6]
| Монокл.
| Чорний. зеленувато-чорний
| 3,2-3,6
| 5-6
| Сподумен
| -
| LiAl[Si2O6]
| Монокл.
| Сірувато-білий із зеленим відтінком
| 3,13-3,20
| 6,5-7
| Гіперстен
| -
| MgFe[Si2O6]
| Ромб.
| Зелений
| 3,3-3,5
| 5-6
| Екстатіт
| -
| Mg2[Si2O6]
| Ромб.
| Безбарвний із зеленим відтінком
| 3,1-3,3
| 5,5
| Воластоніт
| Дощатий шпат
| CaSiO3
| Трикл.
| Білий із сірим або червоним відтінком
| 2,78-2,91
| 4,5-5
| Родоніт
| Орлець
| MnSiO3
| Трикл.
| Рожевий
| 3,40-3,75
| 5-5,5
|
Продовження таблиці 3.8
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| Актиноліт
| Проме-нистий камінь
| Ca2(Mg, Fe)5[Si4O11]2(OH)2
| Монокл.
| Зел.-сірий, зелений
| 3,1-3,3
| 5,5-6
| Рогова обманка
| -
| NaCa2(Mg, Fe, Al)3[(Si, Al)4O11]2(OH)2
| Монокл.
| Зелений, бурий, чорний
| 3,1-3,3
| 5,5-6
| Мусковіт
| -
| KAl2[Si3AlO10](OH)2
| Монокл.
| Безбарвний, з жовтим відтінком
| 2,76-3,10
| 2-3
| Біотит
| -
| K(Mg, Fe)3[Si3AlO10](F, OH)2
| Монокл.
| Чорний
| 3,02-3,12
| 2-3
| Флогопіт
| -
| KMg3[Si3AlO10] (F, OH)2
| Монокл.
| Жовтувато-бурий, червонуватий
| 2,7-2,85
| 2-3
| Вермикуліт
| -
| Mg3[Si3AlO10] (OH)2 · nH2O
| Монокл.
| Жовтувато-бурий
| 2,4-2,7
| 1-1,5
| Тальк
| -
| Mg3[Si4O10](OH)2
| Монокл.
| Білий, блідо-зелений
| 2,7-2,8
|
| Серпентин
| Змійо-вик
| Mg6[Si4O10](OH)8
| Монокл.
| Темно-зелений, буруватий
| 2,5-2,7
| 2,5-3
| Шамозит
| -
| Fe4Al[Si3AlO10](OH)6 · nH2O
| Монокл.
| Зел.-сірий до чорного
| 3,03-3,40
|
| Тюрингіт
| -
| Fe3,5Al1,5[Si2,5Al1,5O10](OH)6 · nH2O
| Монокл.
| Оливково-зелений
| 3,15-3,19
| 2-2,5
| Каолініт
| -
| Al4[Si4O10](OH)8
| Монокл.
| Білий
| 2,58-2,60
|
| Монтмо-рилоніт
| -
| Al2[Si4O10](OH)2· nH2O
| Монокл.
| Білий, сіруватий
| 2,4-2,7
| 1-1,5
| Ортоклаз
| -
| K[AlSi3O6]
| Монокл.
| Буро-жовтий, кремувато-білий
| 2,55-2,58
| 6-6,5
| Мікроклін
| -
| K[AlSi3O8]
| Трикл.
| Буро-жовтий, кремувато-білий
| 2,54-2,57
| 6-6,5
| Альбіт
| -
| Na[AlSi3O8]
| Трикл.
| Білий
| 2,61
| 6-6,5
|
Продовження таблиці 3.8
Наукова назва мінералу
| Інші назви
| Хімічна формула
| Кристал. гратка
| Колір
| Щільність, г/см3
| Твердість за Моосом
| Анортит
| -
| Ca[Al2Si2O8]
| Трикл.
| Білий до сірого
| 2,76
| 6-,65
| Нефелін
| -
| Na[AlSiO4]
| Гексагон.
| Сірий із червонуватим, зеленуватим відтінком
| 2,6
| 5-6
| Лейцит
| -
| Ca[AlSi2O6]
| Тетрагон.
| Безбарвний, сірий
| 2,45-2,5
| 5-6
| Скаполіт
| -
| (Na, Ca,)4[Al(Al, Si)Si2O8][Cl,CO3]
| Тетрагон.
| Безбарвний
| 2,61-2,75
| 5-6
| Лазурит
| -
| (Na, Ca)8[AlSiO4]6(SO4, Cl, S)2
| Кубіч.
| Синій
| 2,38-2,42
| 5,5
| Примітка.Блиск силікатів скляний, нефеліну та лейциту скляний масний.
_____
* (Na, Ca)(Mg, Al, Li)3(Mn, Fe, Al, Li)6(BO3)3[Si6O15](OH)4.
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:
|
|