• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Щільність

Важлива характеристика ідентифікації мінералів в лабораторних умовах і вручну. Абсолютні значення щільності мінералів – табл. 3.4 – 3.8.

Найлегший мінерал – лід 0,916 г/см³.

Самий важкий мінерал – іридістий осмій – 22,5 г/см³.

Наочні приклади: кварц – 2,65 г/см³, магнетит – 5,17 г/см³, гематит – 5,26 г/см³, галеніт – 7,5 г/см³, золото – ≥ 19,3 г/см³.

Класифікація мінералів

Мінерали класифікують за хімічним складом та кристалічною структурою (табл. 3.4 – 3.8).

Самородні елементи

Земна кора містить не більш за 0,1 % мас. самородних елементів (табл. 3.4).

Генетично пов’язані з процесами кристалізації магми (Pt, алмаз, графіт), з гідротермальними (Au) та осадовими (S) процесами. Самородне залізо має переважно космічне походження.

Сульфіди

Земна кора містить не більш за 0,15 % мас. мінералів (табл. 3.4).

З хімічної точки зору – це солі сірководневої кислоти.

Існують як сульфіди строго стехиометричного складу – FeS₂, CuFeS₂, так і сполуки, в яких вміст сірки змінюється певних межах – полісульфіди, наприклад: FeS_х, де х = 1,01 ÷ 1,14.

Характерні іонні кристалічні гратки. Важкі, м’які, блискучі.

У більшості випадків гідротермального походження. Можуть бути продуктом кристалізації сульфідної магми.

Галоїдні сполуки

Земна кора містить близько 0,5 % мас. галоїдних сполук (табл. 3.5), що мають гідротермальне або осадове походження.

З хімічної точки зору – це солі кислот HF, HI, HBr, HCl. Мають іонні гратки.

Характерні: скляний блиск, мала щільність, розчинність у воді.

Оксиди

Земна кора містить до 17 % мас. оксидів.

Найбільш розповсюдження мають: кварц (12,6 %), оксиди та гідрооксиди заліза (3,9 %), оксиди та гідрооксиди алюмінію, Mn, Ti, Cr (табл. 3.6).

Мінерали групи оксидів є рудною базою чорної металургії: гематит (Fe₂O₃), магнетит (Fe₃O₄), бурий залізняк (Fe₂O₃ × H₂O), манганіт (MnO₂ × Mn(OH)₂) та інш.

Характерний іонний зв’язок. Оксиди Fe, Mn, Cr, Ti мають темне забарвлення і напівметалічний блиск, непрозорі.

Магнетит (Fe₃O₄) та ільменіт (FeO × TiО₂) – магнітні.

Переглядів: 688