Основною метою управління стимулюванням праці є забезпечення росту доходів персоналу та диференціації їх виплат відповідно трудовому вкладу окремого працівника у загальні результати діяльності.
В процесі управління стимулюванням праці приймаються рішення щодо:
1) вибору форм і систем оплати праці;
2) побудова на підприємстві тарифної системи заробітної плати;
3) побудова системи додаткового стимулювання окремих аспектів трудової активності персоналу;
4) індивідуалізація умов матеріального стимулювання найбільш кваліфікованих працівників;
5) планування коштів на стимулювання праці.
При обґрунтуванні ФОП необхідно враховувати підвищення продуктивності праці працівників та підвищення прибутку. Для цього застосовують такий алгоритм:
1) Обчислюється індекс зростання продуктивності праці у розрахунковому періоді щодо базового (Іпрдк).
2) Визначається нормативний коефіцієнт випередження підвищення продуктивності праці щодо підвищення заробітної плати ( ).
3) Визначається розрахункове значення фонду оплати праці:
. (19)
4) Встановлюються індекси зростання прибутку та ФОП .
5) Обчислюється максимальне значення поточного ФОП:
. (20)
6) Порівнюється розрахунковий фонд оплати праці (Фпот) та максимальний фонд оплати праці (Фпот max):