Етапи політичної соціалізації

Етапи соціалізації співпадають (умовно) з етапами вікового розвитку індивіда:

Первинна (рання) соціалізація - вона пов’язана з надбанням загальнокультурних знань, з освоєнням початкових уявлень про світ та характери взаємовідносин людей.

Особливим етапом ранньої соціалізації є підлітковий вік. Особлива конфліктність цього віку пов’язана з тим, що можливість та уміння дитини значно перевищують передбачені йому правила, рамки поведінки.

Вторинна соціалізація - вона пов’язана з оволодінням спеціальних знань та навичок, із долученням до визначеної субкультури. На цьому етапі розширюються соціальні контакти індивіда, діапазон його соціальних ролей.

У процесі включення індивіда до системи суспільного розподілу праці передбачається адаптація у професійній субкультурі, а також одночасна приналежність до інших субкультур. Швидкість соціальних змін у сучасних суспільствах призводить до того, що людина повинна засвоювати все нове і пристосовуватися до нього при одночасній втраті раніше набутого. Ці процеси назвали ресоціалізацією і десоціалізацією.

Коротко розглянемо їх.

Ресоціалізація (повторна соціалізація) людини – це процес засвоєння нових знань, цінностей, навичок, ролей замість старих, недостатньо засвоєних або застарілих. Триває протягом усього життя індивіда.

Десоціалізація – втрата індивідом певних соціальних цінностей та норм внаслідок яких-небудь зовнішніх факторів, що супроводжується відчуженням усієї групи або соціуму.

Соціалізація відіграє провідну роль щодо становлення особистості індивіда, а знання про її етапи, шляхи і вимоги сприяють його органічному провадженню у суспільні відносини.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття і сутність політичної соціалізації	\|	Н. Макіавеллі та його внесок у політичну психологію

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.077 сек.