Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Механізми оптимізації впливу ЗМІ

Молодь, особливо підлітки — найбільш активна глядацька ауди­торія. За даними соціальних наук, підлітки сприймають телеекран як інфомуючий канал і як співрозмовника. Бажання розширити обсяг відомостей про навколишнє життя, приємно провести час - ось основні мотиви дитини. З іншого боку, існують мотиви особистісного ставлення. Підлітки звертаються до телеекрана, щоб отримати підтвердження або заперечення їх позицій, як суспільне значущих, придатних до порівняння з суспільними зразками. Соціальне - цінна інформація високого морального і художнього ґатунку, яку надає телебачення, може допомогти дитині вийти за межі безпосередньої соціальної ситуації, в якій вона опинилася, розгорнути перед нею широке поле соціальної взаємодії з іншими людьми, допомогти вийти з моральної та психологічної кризи.Юні глядачі спілкуються з телебаченням двома шляхами: перший полягає у спробі відштовхнутися від змісту передачі перейти до загальної точки зору. Вона, як правило, формується шляхом абстрагування від похідного змісту в загальні поняття та схеми поведінки, "формуючи життя". При цьому діти щиро вірять в те, що вони занурюються в глибину явищ. Але, як свідчать їх висловлювання, багатство явищ в їх міркуваннях просто втрачає різнобарвність і багаговаріантність, явища стають предметом загальних мовних формул, відірваних від життя. Цікава позиція дітей: вони шукають в кіногерої найбільш абстрактний образ, узагальнені ознаки життєвих явищ, які дадуть можливість створити свою багатоваріантну модель.Другий шлях — це прагнення конкретизувати проблеми, які прозвучали в передачі. Досить часто діти буквально без змін переносять побачене у свій життєвий досвід. Наївно-реалістичний характер сприйняття часто виводить дитину за межі тих аспектів проблеми, які піднімалися у передачі.Отже, як бачимо, спілкування молоді з телебаченням — найбільш суспільно значуща форма дії засобів масової інформації та комунікації. Це спілкування маг багатогранний характер і відрізняється переплетенням мотивів, потреб і засобів їх задоволення. Молодь легко бере участь у різних формах видовищного телеспілкування (як засобу емоційної релаксації), прагне знайти в телеекрані довірену особу, шукає особистісного контакту, прагне стати активнимучасникомтеледіалогу.

18. Феномен іміджу в політичній психологіїПолітичний імідж - це сформований у масовій свідомості і має характерстереотипу емоційно забарвлений образ політичного лідера. Формування іміджу відбувається як стихійно, неусвідомлено, так і свідомо, коли ретельно відстежуються особливості сприйняття політика, продумується нова стратегія і тактика формування сприятливого образу.За рахунок чого формується імідж, в тому числі і імідж політика? Перше - це пряма іміджформірующая інформація: манера одягатися, триматися, говорити, жестикулювати, професійна грамотність, ерудиція, діловитість, ініціатива, політична платформа, програма дій. Тобто особистісні та професійні якості політика, отримані безпосереднім шляхом: в особистих зустрічах, виступах по радіо, телебаченню і т.п. Ця інформація може засвоюватися як на свідомому, так і на підсвідомому рівні.Цілеспрямоване формування політичного іміджу - трудомісткий процес, який під силу вже не одиначкам, а спеціалізованим агентствам. Зараз без допомоги подібних фахівців не обходиться жоден поважаючий себе політик.Важливо усвідомлювати, що імідж - це манілулятівний психічний образ, причому володіє великою регулятивної силою.Імідж покликаний впливати більше не на свідомість виборця, а на його емоційну сферу і рівень несвідомого. А ось авторитет чи репутація - це категорії розумове, щоб зробити будь-який висновок потрібна аргументація. Імідж ж заснований скоріше на вірі, ніж на аналізі, міркуванні переконанні, на емоційно забарвленим розумінням причин. Щоб більш глибоко розібратися в цьому, звернемося спочатку до існуючих ключовим поняттям і визначень. Базовим є власне поняття іміджу.

10. Масова свідомість та поведінка,
як соціально-психологічні феномени.

В психології дедалі ширше стали використовувати поняття масової свідомості. Масова свідомість – це сукупність ідей, уявлень, в тому числі ілюзорних почуттів, настроїв, що відбивають всі сторони життя суспільства, доступні масам і здатні викликати інтерес. Маса людей як сукупність індивідів виступає носієм масової свідомості. Масова свідомість – найрізноманітніше за гносеологічною і соціальною природою духовне утворення, не обмежене лише формами психіки, стосовно до сфер психології, ідеології, емоцій та логіки, образів та реакцій буденного й теоретичного знання, раціональне та ірраціональне уявлення. Масова свідомість виступає, як міжгрупова свідомість, народжена процесами масовізації в різноманітних сферах життя суспільства. Процеси масовізації пояснюються, по-перше, збільшенням розмірів спільностей людей, які здійснюють одну й ту ж суспільно-політичну діяльність; по-друге, значним посиленням соціальної неоднорідності спільностей, що беруть участь в масових суспільно-політичних процесах; по-третє, значним ускладненням всіляких соціальних зв'язків і відносин всіх учасників суспільно-політичного життя, розширенням їх міжособових і міжгрупових відносин; по-четверте, подальшим зрівнянням властивостей учасників різноманітних видів масової суспільно-політичної діяльності.
Під безпосереднім впливом повсякденної свідомості формується суспільна думка. Суспільна думка – становище масової свідомості, що включає ставлення (приховане або явне) різноманітних соціальних спільностей, верств і класів, груп людей до подій та фактів соціальної дійсності. Суспільна думка реально виявляється через систему соціологічних досліджень, опитувань, волевиявлень людей у процесі виборчих кампаній, референдумів, масових мітингів, маніфестацій, зібрань, через засоби масової інформації тощо.
Найбільший інтерес до питань масової свідомості виник у 60-80-і роки в зв'язку з появою такого потужного інформаційного каналу як телебачення. У ці ж роки починається інтенсивна розробка проблем масової комунікації.
Соціально-політичне життя суспільства залежить від взаємодії багатьох різноманітних чинників – зовнішніх і внутрішніх, історичних і сучасних, об'єктивних і суб'єктивних, матеріальних і духовних. На сучасному етапі розвитку людського суспільства, що відрізняється цілісністю, інтегрованістю, взаємозв’язком і взаємозалежністю всіх сторін громадського життя, першорядне значення мають явища і процеси глобального характеру. Саме вони визначають в остаточному підсумку специфіку соціального буття сучасного людства.
Одним з таких явищ глобального характеру є масова свідомість. Масова свідомість – це сукупність ідей, уявлень, в тому числі ілюзорних почуттів, настроїв, що відбивають всі сторони життя суспільства, доступні масам і здатні викликати інтерес. Масова свідомість є частиною суспільної свідомості, поза її межами опиняються різні форми групової свідомості (класової, національної та ін.), спеціалізованої (професійної та ін.). Масова свідомість –це специфічна частина, сектор, зріз суспільної свідомості, в межах якої у представників різних соціальних, національних, професійних та інших груп можуть виникати і виникають аналогічні думки, судження, оцінки, які відображають їх ставлення до проблем та фактів дійсності.
Тоталітаризм можна розглядати як реакцію "масової людини" на політичні і соціально-економічні кризи першої половини XX ст.: революції, світові і громадянські війни, затяжні економічні кризи. Маніпулятивний характер впливу тоталітарної партії на суспільство зумовлено тим, що тоталітаризм не може обмежуватися лише насильницьким примусом – встановлення тоталітарного правління потребує перетворення поведінки, світогляду та навіть мотивацій громадян.
Основним завданням тоталітарних режимів є формування відповідної масової свідомості населення. Тому можна віднести масовізацію суспільства та формування масової свідомості до сутнісних рис тоталітаризму, оскільки демасовізація означає усунення деяких інших його рис, які дозволяють вв




Переглядів: 1152

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Оцінка ефективності проведення PR-кампанії | Загальні завдання політичної психології

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.