• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

За структурою політична культура є поєднанням політичної свідомості та політичних знань, які, у свою чергу, мають власну структуру та особливості.

!Оптимальне і найточніше, на наш погляд, таке визначення: політична культура — це сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників системи, політичного процесу; суб’єктивна сфера, що лежить в основі політичних дій і надає їм відповідно­го значення.

12. Політична культура: визначення й аспекти.

Оптимальне і найточніше, на наш погляд, таке визначення: політична культура — це сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників системи, політичного процесу; суб’єктивна сфера, що лежить в основі політичних дій і надає їм відповідно­го значення.

Політична культура охоплює такі аспекти, пов’язані зі знан­нями, соціальною практикою, психологічними та іншими особ­ливостями людини:

• знання політики, фактів, зацікавленість ними;

• оцінювання певних політичних явищ, оцінні судження щодо того, як має здійснюватися влада;

• емоційний аспект політичних позицій (наприклад, патріо­тизм, любов до батьківщини);

• визнання в певному суспільстві зразків політичної по­ведінки, що визначають, як можна і як слід діяти.

Політична культура є окремою підсистемою у глобальній культурі.Вона тісно пов’язана з усіма її складовими — еконо­мічною, релігійною, правовою, організаційною та іншими куль­турами.

По суті, політична культура — багатовимірне явище з влас­ним корінням, історичними та психологічними засадами і особ­ливостями, генезою.

Політична культура — складова політичної системи суспіль­ства. При цьому політична культура впродовж певного історич­ного періоду модифікує, реально впливає на зміну політичної системи. Це означає, що політичну культуру завжди можна виз­начати і схарактеризувати відповідно до рівня розвитку полі­тичної життєдіяльності, того стану суспільства, політичних від­носин, які існують у суспільстві.

13. Рівні, види й функції політичної культури.

чотири рівні такої культури:

• номінальні політичні знання та вміння використовувати їх у повсякденній суспільно корисній діяльності;

• глибокі суспільно-політичні знання та вміння реалізову­вати їх у конкретній і активній політичній діяльності;

• політична культура, притаманна політичному діячеві ве­ликого регіону чи національного масштабу;

• політична культура людини, для якої політична діяль­ність фактично професійна (президент, глава уряду, спі­кер, народний депутат, член уряду, лідер партії, об’єднання тощо).

У демократичній політичній культурі вирізняють два основ­них види культури — консервативно-ліберальну і ліберально-демократичну.

В автократичній політичній культурі так само вирізняють два види культури — авторитарну(що не підтримує і не заохо­чує окрему людину й різні суспільні сили до активності в сус­пільно-політичній діяльності) і тоталітарну(коли існує культ вождів і лідерів, їхня роль штучно підтримується і пропагуєть­ся).

У житті суспільства політична культура виконує кілька важ­ливих функцій.

• Пізнавальну.Політична культура озброює людей знання­ми, необхідними для діяльності в будь-якій, але переваж­но політичній сфері. Це дає змогу людині (особистості, громадянинові) самовдосконалюватися, саморозвиватися, формувати активну громадянську позицію. Фактично ця функція є основоположною, значною мірою такою, що зу­мовлює реалізацію інших.

• Ідентифікаційну.Вона полягає у тлумаченні потреб лю­дини з огляду на її групову (соціальну, етнічну, конфесій­ну) належність та відповідну участь в обстоюванні інтере­сів цієї спільноти.

• Орієнтаційну.Характеризує прагнення людини до зміс­товного відображення політичних подій і явищ при реалі­зації прав та свобод у конкретній соціальній, політичній системі.

Виховну.Сприяючи інтелектуальному розвитку людини, політична культура формує стійкий інтерес і зацікав­леність у суспільно корисній, суспільно-політичній роботі. Такий інтерес є найактивнішим збудником підвищення політичної активності людини.

• Регулювальну.Вона виявляється у безпосередньому чи опосередкованому впливі на поведінку людини, організа­ції, оцінюванні суб’єктів політики, політичного процесу і прийнятті певних рішень.

• Комунікативну.Завдяки політичній культурі напрацьо­вані в суспільстві досвід, традиції передаються від по­коління до покоління.

• Інтегруючу.Політична культура за будь-яких обставин і умов є базисною основою суспільства, його політичної сис­теми, сприяє консолідації громадян, політичних сил, ство­рюючи в такий спосіб засади для підтримки існуючого політичного режиму, системи влади.

• Соціалізації.Політична культура сприяє відповідному за­своєнню норм — регуляторів суспільно-політичного жит­тя. Йдеться про правові, соціальні та психічні норми полі­тичної поведінки, властиві конкретному суспільству системи цінностей політичної культури.

Переглядів: 444