• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оцінювання рівня та інтенсивності конкуренції на світовому ринку.

Однією з найважливіших характеристик активності конкурентного середовища підприємства є інтенсивність конкуренції - ступінь протидії конкурентів в боротьбі за споживачів і нові ринкові ніші. Виділяють три чинники, що визначають інтенсивність конкуренції: характер розподілу ринкових часток між конкурентами, темпи зростання ринку, рентабельність ринку.

Характер розподілу ринкових часток між конкурентами. Для оцінки характеру розподілу ринкових часток між конкурентами використовують показник, який відображає ступінь концентрації виробництва галузі. Найбільша конкурентна активність спостерігається тоді, коли ринкові частки підприємств приблизно рівні. В цьому випадку відсутні явні лідери та аутсайдери, інтенсивність конкуренції максимальна. Враховуючи ступінь схожості часток ринку конкурентів, інтенсивність конкуренції на ринку розраховується так:

U₁=1-σ(D)/D_c =1-√(1/n)∑(D_і-D_c)²/D_c

де U₁ – інтенсивність конкуренції на товарному ринку;

σ(D) – середньоквадратичне відхилення ринкових часток (D) конкурентів;

n – кількість підприємств на товарному ринку; і= 1....n;

D – ринкова частка;

D_{c –} середньоарифметичне значення D.

Темп зростання ринку.Показник інтенсивності конкуренції повинен враховувати динамічні характеристики попиту і пропозиції, які виражаються в темпах зростання обсягу продажів. Прискорене зростання ринку може усувати багато суперечностей між підприємствами за рахунок їх задоволеності темпами розвитку. Високі темпи, наприклад, на ринках, котрі швидко розвиваються, забезпечені попитом і пропозицією товарів, відсувають на задній план конкуренцію. В цій ситуації інтенсивність конкуренції падає. Проте прискорене зростання не може продовжуватися нескінченно. З багатьох причин будь-який товарний ринок переживає стани стагнації, застою або незначного зростання, коли збільшення об'єму продажів підприємства може відбуватися, головним чином за рахунок переманювання споживачів у конкурентів чи погіршення позиції конкурентів. В цій ситуації активність конкурентної боротьби значно зростає. Емпірично встановлено, що більшість ситуацій, що описують динаміку ринків конкретних товарів, можна обмежити двома граничними значеннями річних темпів зростання обсягів реалізації: 70% і 140%. В цьому діапазоні можуть розподілені значення показників інтенсивності конкуренції, що враховує темпи зростання обсягів продаж на ринку:

U₂=140-Т_р/70,

де Т_р – річний темп зростання обсягів продажу без врахування інфляційної складової, %.

При значеннях Т_р менших 70% (згортання ринку), інтенсивність конкуренції значно слабшає. Воно характерно для ситуацій, пов’язаних із припиненням продажу товарів або значними економічними потрясіннями ринку.

Рентабельність ринку та інтенсивність конкуренції.На інтенсивність конкуренції на ринку впливає рентабельність ринку. Коефіцієнт рентабельності ринку (Р) визначається як відношення сукупного прибутку всіх підприємств ринку (П) до загального обсягу продажів (О):

Р=П/О.

Встановлено, що ринок з високою рентабельністю характеризується перевищенням попиту над пропозицією. Це дозволяє підприємствам реалізовувати свої цілі відносно безконфліктно, не зачіпаючи інтереси конкурентів. Із зменшенням рентабельності ринку ситуація стає протилежною.

Показник інтенсивності конкуренції, що враховує рівень рентабельності ринку:

U₃ = 1-П/Ор = 1-Р.

У випадку, коли рентабельність Р більше 100%, показник інтенсивності конкуренції U₃ наближується до 0. В умовах збиткового бізнесу U₃ наближується до 1.

Узагальнюючий показник інтенсивності конкуренції можна визначити так:

U_узаг = ³√U₁+U₂+U₃

Для вимірювання концентрації конкуренції використовують індекс Герфіндаля-Гіршмана (Н):

_n

Н=∑k_i²,

ⁱ⁼¹

де k_i – частка ринку підприємства і, %, і=1...n;

n – кількість підприємств, які пропонують на ринку товари одного виду.

Індекс характеризує розподіл ринкової влади між усіма суб’єктами ринку. Із зростанням Н концентрація збільшується (конкуренція на ринку слабшає). Якщо Н>1800, ринок – високомонополізований. При 1800>Н>1000 – ринок середньомонополізований. При 1000>Н – ринок слабомонополізований.

Переглядів: 1058