• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз стану ретроспективної ринкової ситуації

Необхідні для здійснення даного дослідження вихідні дані відображаються у табл. 2.

Таблиця 2

На основі даних табл.2 визначаються ринкові частки фірм D_i за формулою

D_i = Q_i /Q, i = А, Б, В, Г,

де i – шифр фірми (i = А, Б, В, Г);

Q_i – ємкість реалізованої ринкової ніши i-ї фірми;

Q = - ємкість ринку.

Одержані результати розрахунків показника D_i заносяться у праву частину табл. 2, після чого виконується оцінка ринкової позиції фірм.

Ця задача розв’язується за умови, що ринок поділяється на чотири сектори (М_I - М_IV), у кожний з яких включаються фірми із близькими значеннями ринкової частки. Тим самим фіксується рівень міцності ринкової позиції кожної фірми.

Відповідно до термінології, яка використовується в теорії ринку, у згаданих секторах поєднуються:

М_I - фірми-лідери ринку;

М_II - фірми із сильною ринковою позицією;

М_III - фірми зі слабкою ринковою позицією;

М_IV - фірми-аутсайдери ринку.

За таких умов задача полягає у виявленні сектору ринку, до якого тяжіє кожна фірма. Розв’язання цієї задачи відшукується за алгоритмом, що передбачає реалізацію наступних обчислювальних і логічних операцій.

1. Вказані у табл.2 значення показника ринкової частки фірм упорядковуються за зростанням (неубуванню) і будується послідовність

При цьому величини та приймаються далі в якості відповідно мінімального ( ) і максимального ( ) значень ринкової частки фірм.

2. Знаходиться середнє за ринком арифметичне значення ринкової частки фірм при їх загальній кількісті m:

,

ліворуч від якого опиняються фірми з більш низькими, а праворуч – фірми з більш високими ринковими частками.

3. Розглядаєма сукупність фірм розбивається на дві підмножини ( і ) за правилом:

Очевидно, що в підмножину потраплять фірми, ринкова частка яких перебуває в інтервалі [ ), а підмножину утворять фірми з ринковою часткою з інтервалу [ , ], що показано на рис. 1.

4. Процедура диференціації фірм за ринковою часткою триває, тепер вже у рамках підмножин й . Із цією метою для відповідних інтервалів зміни ринкових часток фірм , визначаються середні арифметичні значення та :

5. Фіксуються граничні значення показника ринкової частки фірм для формування секторів М_I – М_IV:

.

6. Фірми всієї сукупності, яка розглядається, розподіляються відповідно до показника ринкової частки між чотирма секторами ринку за слідуючим правилом:

7. На основі отриманих результатів формується табл.3, у якій відображаються ринкові позиції фірм із вказівкою для кожної з них відповідного сектору ринку.

Таблиця 3

На закінчення формулюється висновок стосовно ретроспективної ринкової позиції базової фірми з оцінкою її сили (або слабкості) у зіставленні з позиціями інших фірм, що оперують на ринку.

Переглядів: 326