Неморфологічні

Морфологічні

СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ

Способи словотворення в сучасній українській мові

Словниковий склад мови поповнюється за рахунок запозичення іншомовних слів, а також за рахунок словотвору, який є основним джерелом збагачення мови). Під поняттям способів словотвору розуміються різні шляхи і прийоми творення нових слів в результаті використання наявних у даній мові словотворчих ресурсів.

Способи словотворення – це система використання різних словотворчих засобів і способів творення похідних слів. Залежно від характеру словотворчих ресурсів та способів їх використання в процесі творення нових слів розрізняють один морфологічний і три неморфологічні способи словотворення, а саме:

морфологічний;

неморфологічні:

морфолого-синтаксичний;

лексико-синтаксичний;

лексико-семантичний.

Префіксальний	носити — приносити; співати — заспівати.
Суфіксальний	сніг — сніжок; дощ — дощик.
Префіксально – суфіксальний	берег — прибережний; ліс — перелісок.
Постфіксальний	пекти — пектися; мити — митися.
Безафіксний	перехід — переходити; перевід — переводити.
Основоскладання (словоскладання)	дитячий садок — дитсад; ліс і смуга — лісосмуга.

Злиття, сполучення слів в одне слово (лексико-синтаксичний)	верни дуб — Вернидуб; добрий день — добридень.
Перехід слів з однієї частини мови в іншу (морфолого-синтаксичний)	поранений (який?) — лежав поранений (хто?)
Переосмислення існуючих слів (лексико-семантичний)	ткач (професія) – Ткач (прізвище).

МОРФОЛОГІЧНИЙ – такий спосіб словотворення, при якому нові слова утворюються за допомогою морфем: афіксація, безафіксне словотворення, основоскладання.

1) Афіксація – творення нових слів за допомогою префіксів та суфіксів. Різновиди:

префіксальний. Творення нових слів за допомогою префіксів (ви-бігти, роз-кидати, пра-дід, дис-гармонія, за-дарма);

суфіксальний. Творення нових слів за допомогою суфіксів (мисл-енн-я, друк-ар, сок-овит-ий, хитр-ува-ти, рішуч-е);

префіксально-суфіксальний. Творення нових слів за допомогою префіксів та суфіксів одночасно (од-вір-ок, без-рід-н-ий

по-доросліш-а-ти, пере-ліс-ок, су-міс-н-ий, по-інш-ому).

2) Безафіксне словотворення (усікання) – за допомогою нульової морфеми, через відкидання кінцевих морфем твірного слова. Найчастіше таким способом утворюються іменники від дієслів та прикметників: загин загин-у-ти,

біг біг-а-ти, міць міц-н-ий, вибір вибир-а-ти, блакить

блакит-н-ий.

3) Основоскладання–- поповнення лексики новими словами шляхом складання основ чи цілих слів. Основи можуть поєднуватися по-різному: безпосередньо і за допомогою сполучних голосних (інтерфікси). Різновидом даного способу словотворення є абревіація – такий спосіб утворення нових слів, коли поєднуються їх початкові частини основ або коренів. За будовою вони поділяються на:

часткові: 1) утворені сполученням скороченого першого слова і повного другого (проф-спілка); 2) утворені сполученням частин окремих слів (мо-пед: мотоцикл + велосипед; зав-маг: завідуючий магазином; Донбас: донецький басейн);

ініціальні. Утворені з назв перших букв або перших звуків кількох слів (ЕОМ, ПТУ; ВНЗ, ВАК);

комбіновані. Мішаний тип, у якому поєднуються часткові та ініціальні абревіатури (рай-в-н-о: районний відділ народної освіти; міськ-в-н-о: міський відділ народної освіти).

НЕМОРФОЛОГІЧНІ:

Морфолого-синтаксичний –виникнення нових слів через перехід слів з однієї

частини мови в іншу: майбутнє, пальне (прикметник) – (іменник), вийдіть (дієслово наказового способу) – різке "вийдіть" (іменник). Характерною особливістю цього способу словотворення є те, що твірні та похідні слова не мають жодних змін у структурі.

Лексико-синтаксичний спосіб –злиття, зрощення слів в одне цілісне слово на основі словосполучень: географічні назви (Новгород); складні числівники (шістсот), деякі прислівники (сьогодні), складні прикметники (вищезгаданий), слова типу добраніч, нісенітниця, горицвіт. Лексико-синтаксичний спосіб відрізняється від основоскладання тим, що при основоскладанні застосовуються сполучні голосні та суфікси, закінчення усуваються, а при лексико-синтаксичному способі поєднуються слова в "застиглій", "закам’янілій" формі, додаткові афікси не допускаються.

Лексико-семантичний – спосіб творення нових слів, суть якого полягає у вживанні вже існуючих у мові слів для називання нових предметів і понять:

поле – 1) безлісна, придатна для посіву ділянка землі;

2) суцільний колір, фон;

3) простір для певних дій;

парк – 1) територія, призначена для відпочинку;

2) місце стоянки і ремонту транспортних засобів.

Широко використовується при творенні назв населених пунктів (село Ковалі, місто Мирний, станція Вишняки), прізвищ (Гончар, Колісник, Скрипник, Паламарчук, Шевчук), назв установ та організацій (готель "Дніпро", товариство "Буревісник"), видавничих органів (газета "Данкор", журнал "Березіль"), марок машин ("Волга", "Мерседес"), назви виробів побутової техніки (телевізор "Горизонт", холодильник "Донбас", пилосос "Вихор").

Лекція 1.

Читайте також:

Неморфологічні способи творення слів

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Словотвір як розділ науки про мову. Основні одиниці словотворчої системи	\|	ГРАМАТИКА. МОРФОЛОГІЯ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.