Числівникові (узагальнено-кількісні) і прислівникові (узагальнено-абвербіальні) займенники

Прикметникові (узагальнено-якісні, атрибутивні) займенники

Прикметникові займенники дають вказівку на ознаки і можуть бути кваліфіковані як слова, вживані замість прикметників. Водночас у їх складі виділяються одиниці, функціонування яких не пов'язане з узагальненою вказівкою на ознаку, що виражається прикметником. Це стосується насамперед вказівних займенників як власне дейктичних слів, які за значенням не співвідносяться з прикметниками, але повністю уподібнюються до них за морфологічними категоріями і синтаксичними функціями.

До прикметникових належать присвійні (мій, твій, наш, ваш, свій, їхній), вказівні (цей, той, такий), означальні (сам / самий, весь, всякий, кожний, інший), питально-відносні (який, котрий, чий), неозначені (який-небудь, будь-який, абиякий, якийсь, чий-небудь, абичий, казна-який, казна-чий тощо) і заперечні (ніякий, нікотрий, нічий, жодний / жоден) займенники. Окремі прикметникові займенники мають експресивно-оцінні похідні (пор.: кожний – кожнісінький, ніякий – ніякісінький, самий – самісінький, отакий – отакісінький, отакенний, отакенький, отакезний), орієнтовані на вираження міри або ступеня вияву ознаки, що, безперечно, зближує їх з якісними прикметниками.

Прикметниковим займенникам властиві синтаксично залежні словозмінні категорії роду, числа і відмінка, вживання яких ґрунтується на узгодженні відповідних слів з іменниками. Виняток становлять присвійні займенники його (її, їх): її книжка, його (її) книжки, їх книжки, його (її) книжок (книжкам, книжками) тощо, які набули присвійної функції внаслідок функціональної транспозиції родового відмінка однини і множини предметно-особового займенника. У реченні такі займенники виступають у функції означення.

У складі слів із загальною заміщувально-вказівною функцією наявні одиниці, що співвідносяться з числівниками – вони вказують на неозначену кількість або порядок предметів при лічбі (скільки, ніскільки, стільки, стільки-то, скільки-небудь, скількись, казна-скільки; котрий) – і прислівниками (як, як-небудь, якось, так, ніяк, казна-як, коли, коли-небудь, ніколи, колись, казна-коли, доки, доти, поки, досі, де, ніде, де-небудь, десь, казна-де, тут, там, всюди, куди, куди-небудь, кудись, казна-куди, туди, звідки, звідки-небудь, звідкись, казна-звідки, звідси, звідти, звідусіль, звідусюди, чому, тому). Крім слів, пов'язаних з такими розрядами займенників, як вказівні й означальні, серед наведених лексичних одиниць є слова, співвідносні з неозначеними і питально-відносними займенниками.

Числівникові займенники скільки, стільки відмінюються за парадигмою числівника два (стільки, стількох, стільком, стільки (-ох), стількома, на стількох).

Прислівникові займенники традиційно розглядаються в межах відповідних значеннєвих розрядів прислівника.

4. Розряди займенників за морфологічним складом (за будовою)

За будовою усі займенники поділяються на такі три групи:

1. Прості — їх переважна більшість (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони, себе та ін.).

2. Складні, до яких належать: неозначені займенники (дехто, абищо, казна-що, хтозна-що, що-небудь, будь-який, будь-що, що-будь), заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий) та ін.

3. Складені, до яких відносяться займенники типу той самий, одне і те ж, той чи інший, що таке та ін.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розряди займенників за співвідношенням з іншими частинами мови	\|	Система дієслівних форм

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.