• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розряди займенників за співвідношенням з іншими частинами мови

За значенням і граматичними ознаками займенникові слова неоднотипні, вони поділяються на групи. За співвідношенням з іншими частинами мови розрізняють іменникові (узагальнено-предметні), прикметникові (узагальнено-якісні), числівникові (узагальнено-кількісні) і прислівникові (узагальнено-адвербіальні) займенники. Два останні традиційно розглядають як відповідні значеннєві розряди у складі числівника і прислівника.

1) Іменникові (узагальнено-предметні, субстантивні) займенники

Виражають узагальнену вказівку на особу або предмет і характеризуються незалежними граматичними категоріями. Цей розряд об'єднує кількісно обмежену групу слів, заміщувально-вказівна функція яких орієнтована на вираження предметності в морфологічних категоріях числа (я – ми, ти – ви) і роду (він, вона, воно). Остання функція виражається непослідовно. Загальна категорія предметності іменникових займенників виявляється в поділі відповідних слів на дві підгрупи залежно від значення персональності (власне особові займенники я, ти, ми, ви, він (в особовому значенні), займенник хто і утворені від нього похідні) і значення власне предметності (займенник він упредметному значенні, займенник що і утворені від нього похідні).

За значенням іменникові займенники поділяються на особові (я, ти, ми, ви, він (вона, воно, вони), зворотний (себé), питально-відносні (хто, що), неозначені (хто-небудь, хтось, будь-хто, казна-хто, абихто, дехто, що-небудь, щось, будь-що, казна-що, абищо, дещо, що-будь), заперечні (ніхто, ніщо). Подібно до іменників вони мають самостійні відмінкові форми й засоби синтаксичного зв’язку з іншими словами, виконують у реченні функції підмета або додатка.

Іменникові займенники, крім він (вона, воно), не мають граматичної категорії роду. Вибір родової форми прикметника, дієприкметника, дієслівної форми минулого часу і умовного способу у відповідних синтаксичних контекстах мотивується статтю особи, на яку вказує займенник (Ти здібний учень; Ти змогла б виконати це завдання самостійно). Синтаксичне вираження категорії роду властиве також питально-відносним займенникам хто, що і похідним від них неозначеним і заперечним займенникам. Займенник хто функціонує як іменник чоловічого роду (Хто прийшов останній? Хто з дівчат вийшов з класу?), займенник що – як іменник середнього роду (Що з ним трапилось? Що там лежало на столі?). Морфологічна категорія роду властива займенникові він (вона, воно). Вона виражається за допомогою нульової флексії (чоловічий рід) і флексій -а, -о (відповідно жіночий і середній рід). Вживання родових форм зумовлюється двома чинниками: 1) статтю особи, на яку вказує займенник; 2) родом іменника, замість якого вживається займенник.

Займенники я і ти значення граматичного роду формально не виражають. Особові займенники я – ми, ти – ви протиставляються як форми однини і множини, але категорія числа в них не має словозмінного статусу подібно до іменників. У числовій парадигмі поєднуються два ряди форм різних слів з властивою їм специфічною семантикою, а саме: 1) форма першої особи множини ми не позначає звичайної сукупності мовців (я – ми, як, наприклад, стіл – столи), а вказує на множину різних осіб, до складу якої входить і мовець (я) (я і ще одна особа; ми вдвох; я і ще кілька осіб; ми всі разом); 2) форма другої особи множини ви вказує на певну множину осіб, до яких звертається мовець (ти і ще одна особа; ви удвох; ти і ще кілька осіб). Займенник ти (ви) може набувати в реченні узагальнено-особового значення, наприклад: Тільки-тільки що літо настало, не те пекуче, душне, що всього тебе потом обливає, курявою обдає, а тепленьке, зелененьке, ясне, веселе (П.Мирний).

Займенникові він (вона, воно) властива категорія числа, за допомогою якої протиставляються значення одиничності / неодиничності осіб або предметів (вони), що є предметом повідомлення в комунікативній ситуації.

Зворотний займенник себé, а також питально-відносні і заперечні займенники не мають морфологічних категорій роду і числа.

Категорія відмінка властива всім іменниковим займенникам. Відповідні ряди словоформ, синтаксичне функціонування яких має іменникову природу, об'єднуються в парадигми з властивими їм відмінковими значеннями.

Читайте також:

1. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
2. Аудит операцій з основними та іншими необоротними ак­тивами
3. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ І НЕОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ
4. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
5. Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
6. Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
7. Взаємодія СВА з іншими структурними підрозділами підприємства.
8. Взаємодія структур маркетингу з іншими
9. Взаємозв'язок географії туризму з іншими науками
10. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
11. Взаємозв’язок бюджету з іншими фінансовими планами
12. Взаємозв’язок етики з іншими науками, що вивчають мораль

Переглядів: 16276