Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.

У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних формувань та закладів у зоні НС перш за все спрямовані на пошук і надання необхідної медичної допомоги постраждалим в осередку катастрофи, захист населення від дій вторинних уражаючих факторів, забезпечення своєчасної медичної евакуації і за потреби евакуації населення з осередку катастрофи, організацію медичного забезпечення етапів евакуації і місць розселення евакуйованих, надання в необхідному обсязі своєчасної допомоги постраждалим, організацію і проведення санітарно-протиепідемічних заходів з метою захисту життя і здоров’я людей.

Завдання органів управління й всієї системи охорони здоров’я України, перш за все її підсистеми – державної служби медицини катастроф, полягає в максимальному забезпеченні постійної готовності їх сил і засобів для реалізації заходів щодо медичного забезпечення населення країни в умовах НС незалежно від факторів, що її спричинили.

До ліквідації наслідків природних лих і техногенних катастроф залучаються сили й засоби різних міністерств і відомств державного й територіального рівнів. Оскільки мають багатопла-новий характер дії учасників робіт, актуальною є проблема їх координації й концентрації зусиль на найважливіших напрямах діяльності в кожному певному випадку й проміжку часу.

Вирішення цих питань у системі державної служби медицини катастроф покладено на центральну й територіальні координаційні комісії. До складу комісії входять повноважні представники управлінь охорони здоров’я відповідних рівнів, сили й засоби яких залучають для ліквідації медико-санітарних наслідків природних і техногенних катастроф.

У Положенні про координаційні комісії державної служби медицини катастроф передбачено, що основна їх діяльність припадає на період планування медичних сил і заходів щодо охорони здоров’я населення під час ліквідації наслідків катастроф.

У період виникнення НС при органі управління охорони здоров’я створюється опера-тивний штаб, завданням якого є розроблення й забезпечення виконання заходів щодо ліквідації медико-санітарних наслідків за конкретних умов з урахуванням факторів, що спричинили цю подію. Крім того, на оперативні штаби покладаються завдання забезпечення взаємодії не лише медичних сил, що є складовими частинами державної служби медицини катастроф, але й органів управління інших галузей, задіяних у ліквідації наслідків катастрофи. Базою розгортання оперативних штабів є центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. До складу оперативних штабів, крім представників органу управління охорони здоров’я відповідної адміністративної території, можуть входити й члени координаційної комісії тих міністерств і відомств, медичні сили й засоби яких залучаються до роботи в даному разі.

За великомасштабних катастроф територія, на якій виникла НС, поділяється на оперативні зони, які в свою чергу можуть поділятися на сектори. Такий розподіл дозволяє оперативно реагувати на швидкоплинні зміни на окремих ділянках роботи, раціонально використовувати людський і матеріально-технічний потенціал, забезпечити скорочення часу виконання необхідних заходів через швидке прийняття й реалізацію управлінських рішень.

Для забезпечення управління та координації дій між медичними силами, що беруть участь у ліквідації наслідків катастроф у відповідній зоні, територіальні органи управління охорони здоров’я можуть створювати оперативні групи, що вирішують питання медичної розвідки, визначають необхідну кількість і структуру медичних сил і засобів, шляхи й порядок евакуації постраждалих. Надто важливою є робота цих груп у районах зі складною невизначеною обстановкою або на адміністративних територіях, значно віддалених від обласного центру. Крім того, завданнями оперативних груп є забезпечення зв’язку між зоною катастрофи й оперативним штабом, а також координація рішень з місцевими органами виконавчої влади, органами й установами інших міністерств і відомств для забезпечення узгодження дій усіх учасників ліквідації наслідків катастрофи.

До складу оперативної групи територіального органу управління охорони здоров’я можуть входити:

- заступник начальника територіального органу управління охорони здоров’я;

- заступник головного лікаря обласної санепідстанції;

- головний спеціаліст територіального органу управління охорони здоров’я (у залежності від характеру катастрофи визначається потреба в кожному спеціалісті);

- заступник директора чи представник територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

- спеціаліст, що забезпечує систему зв’язку;

- водій.

Залежно від конкретної обстановки склад оперативної групи може змінюватися і доповнюватися необхідними спеціалістами.

Оперативна група забезпечується спеціально оснащеним транспортом підвищеної прохідності, обладнаним системою телекомунікації. Її керівник може приймати управлінські рішення в межах наданих йому повноважень, реалізувати рішення вищих управлінських інстанцій та контролювати хід виконання заходів щодо медичного забезпечення населення в зоні відповідальності.

Для координації дій медичних сил і засобів у НС у масштабах країни створюється оперативна група МОЗ України, яку очолює заступник міністра. До її складу входять начальники або заступники начальників профільних управлінь, спеціалісти, залучення яких визначається характером катастрофи, представник Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Оперативна група МОЗ працює, як правило, на базі управління охорони здоров’я на тій адміністративній території, де виникла НС. Представники оперативної групи забезпечуються автотранспортом або іншим видом транспор-ту (мотодрезини, вертольоти), обладнаними телекомунікаційними системами. Оперативна група керує всіма силами й засобами служби медицини катастроф державного рівня, що залучаються до роботи, визначає потребу в силах і засобах посилення й спеціалізації, координує дії територіальної системи охорони здоров’я силами й засобами інших міністерств і відомств центрального підпорядкування, що працюють в осередку катастрофи, реалізує управлінські рішення МОЗ України, контролює хід їх виконання, постійно інформує керівництво міністерства про медико-санітарну обстановку в зоні НС і хід ліквідації наслідків катастрофи.

Для забезпечення ефективної роботи оперативних груп МОЗ України важливою є попе-редня підготовка їх членів до роботи в умовах НС через залучення до підготовки планів медичного забезпечення, участі у командно-штабних та інших видах навчань, розробки формалізованих документів збору й передачі інформації, відпрацювання систем оповіщення і зв’язку.

Основним органом, що забезпечує загальне керівництво й координацію всіх видів робіт з ліквідації наслідків катастроф на адміністративній території, є комісія, робочим органом якої на державному рівні є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а на територіальному – штаби ЦО і НС.

Взаємодія органів управління охорони здоров’я з органами управління інших галузей здійснюється:

- за участю представників охорони здоров’я в роботі відповідної комісії з ліквідації наслідків катастроф;

- розмежуванням функцій та визначенням порядку дії і взаємодопомоги аварійно-рятувальних формувань;

- визначенням характеру, обсягу й періодичності подання необхідної інформації як формуваннями й закладами державної служби медицини катастроф, так і органами управління інших міністерств і відомств;

- визначенням характеру взаємодії на рівні формувань, оперативних груп, органів управління і штабів ЦО і НС;

- організацією взаємного оповіщення;

- визначенням складу медичних сил швидкого реагування;

- визначенням місць, ділянок або напрямів діяльності медичних сил швидкого реагування;

- визначенням місць санітарної обробки постраждалих і контролю за її якістю;

- визначенням мережі закладів, на які покладаються відповідні функції в ліквідації наслідків катастроф;

- визначенням сил і засобів для медичної евакуації населення з вогнища катастрофи;

- визначенням порядку медичного та інших видів забезпечення формувань, що беруть участь у ліквідації наслідків катастроф;

- визначенням сил і засобів, необхідних для забезпечення громадського порядку й охорони небезпечних об’єктів, житлової зони, медичних закладів тощо.

Правильне використання державної служби медицини катастроф та лікувальних закладів дозволяє створити в Україні діючу оперативну медичну службу швидкого реагування на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, що сприятиме зниженню їх негативних наслідків, збереженню життя багатьох тисяч потерпілих, зниженню рівня їх інвалідності.


Читайте також:

  1. Активно взаємодіяти з навколишнім світом
  2. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
  3. Аудит операцій з основними та іншими необоротними ак­тивами
  4. Багатоманітність і взаємодія культур
  5. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
  6. Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
  7. Взаємодія
  8. Взаємодія +Це єдність В. і в-ця.
  9. Взаємодія алельних генів
  10. Взаємодія важелів. Оцінка сукупного ризику, зв'язаного з підприємством.
  11. Взаємодія гамма квантів з речовиною
  12. Взаємодія гамма-квантів з речовиною




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Станції швидкої медичної допомоги | Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.