• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Взаємозв’язок етики з іншими науками, що вивчають мораль

Етика як самостійна дисципліна виділилась в кінці XVIII ст. Це обумовлено і складністю її предмета, і складністю моралі як соціального явища. У реальному житті мораль не існує автономно, ізольовано, вона пронизує усі види діяльності й стосунків людини. Мораль як елемент суспільного буття і свідомості, а також моральне виховання як соціальна потреба і завдання, є об’єктом дослідження не лише етики, а й інших наук. Філософія, загальна соціологічна теорія, соціологія моралі, соціологія особистості, загальна і соціальна психологія, психологія особистості, антропологія, педагогіка, історична наука, етнографія, правознавство, богослов’я та інші науки знаходять свої аспекти вивчення моралі. Знання про мораль формуються й накопичуються в результаті діяльності етиків і істориків, соціологів і психологів, юристів і педагогів, а також представників інших наук, що вивчають людину.

Для виявлення специфіки етики, змісту її предмета доцільно зіставити її з іншими галузями наукового знання. Етика історично склалася і розвивалася у лоні філософії як галузь філософського знання поряд з онтологією (ученням про буття) і гносеологією (вченням про пізнання). М.Бердяєв розглядав її як завершальну частину філософії духу. Етика, спираючись на філософську методологію, сприймалася як практична філософія (Арістотель) або моральна філософія (В.Соловйов). Природа, походження, сутність моралі, взаємозв’язок суспільного буття людей і їх моральної свідомості, моральних фактів та їх відображення у моральних уявленнях, ідеалах, переконаннях, співвідношення необхідності, свободи і відповідальності у моралі, проблеми сенсу життя не можуть бути вирішені без філософських знань.

При аналізі взаємозв’язків моралі з економікою, політикою, правом, релігією, мистецтвом, у визначенні соціальних функцій моралі, в осмисленні моральних аспектів глобальних проблем сучасності етика взаємодіє як з філософією, так і з соціологією. Коли мова йде про аналіз моральних почуттів і їхню роль у духовних пошуках людей, механізмів моральної оцінки і моральної регуляції, етика спирається на психологіч­не знання і взаємодіє з психологією.

Походження моралі, закономірності історичного розвитку моралі, виявлення та обгрунтування історичних типів моралі не можна пояснити без звернення до історичних наук. Розкриваючи історичний розвиток моралі, звичаїв народів, етнічних груп, етика спирається на дані історії, етнографії та архео­логії.

Без взаємодії етики з педагогікою, психологією і соціологією не можна розібратися у моральному світі особистості, виявити реальні мотиви людських вчинків, визначити шляхи й методи формування моральної культури особистості в тому чи іншому соціоморальному середовищі.

Традиційно етика пов’язана з правознавством, теологією і релігійною філософією, літературознавством. В осмисленні морального життя допомагають і художній образ, і релігійний ідеал, і правова норма тощо.

Релігія – форма суспільної свідомості, суть якої полягає в фантастичному, спотвореному, через уявлення про надприродне, відображенні тих сил, що панують над людьми в їхньому повсякденному житті.

Специфічною ознакою релігії є віра в реальне існування надприродних істот (Бога, духу тощо) та втручання у їх дійсне життя.

Головними і невід’ємними складовими частинами релігії є концептуальний елемент (сукупність вірувань, уявлень, міфів, ідей, догм даної релігії), культ і релігійне почуття. Вони охоплюють найсуттєвіше в кожній релігії, саме за їхніми особливостями одна релігія від іншої.

Будучи всеохоплюючою за об’єктом свого відображення, релігія є світоглядною формою суспільної свідомості. На відміну від науки, в тому числі й філософії, релігія не аргументує своїх положень, а пропонує сприймати їх на віру.

Сучасні релігії поділяють на світові, поширені серед різних народів (буддизм, іслам, християнство), і національні (індуїзм, іудаїзм, конфуціанство, синтоїзм тощо).

Наявність суміжних проблем не означає, що предмет етики розчиняється в інших науках. Ці проблеми залишаються прикладними, вони не включаються в її центральне теоретич­не ядро.

Читайте також:

1. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
3. Адреноміметики.
4. Адреноміметики.
5. Актуальні проблеми біоетики
6. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
7. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
8. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
9. Аудит операцій з основними та іншими необоротними ак­тивами
10. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
11. Біосфера, її складові, взаємозв’язок між ними.
12. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.

Переглядів: 3403