Майбутнє етики соціальної роботи в Україні

Кризові явища, пов’язані з розвитком існуючої цивілізації, глобальні проблеми, які на весь голос заявили про себе людству (екологічні, демографічні, проблеми війни і миру, голоду, хвороб, культури тощо) можуть бути вирішеними людьми з гуманістичними орієнтирами, які б прагнули будувати світ і своє життя на загальнолюдських моральних цінностях. За таких обставин зростає роль морального чинника в усіх сферах життєдіяльності суспільства і людини. У минулому (та й сьогодні) існувало немало чинників, які обмежували або за допомогою яких обмежувалася дія морального чинника. Зокрема, це сфери політики, права, економіки, інші напрями духовного життя. Це не обійшло й Україну.

Українське суспільство, яке поступово трансформується, має морально відродитися. Тому за сучасних умов етичні знання стають важливим чинником розвитку духовної культури суспільства і морального світорозуміння особистості, а до етики як науки ставляться нові вимоги.

Сьогодні інтерес до вивчення моралі виявляють соціологи, політологи, правознавці, що передбачає зростання вимог, які ставляться до етики − послідовно впроваджуючи свій специфічний підхід до вивчення моралі, виявляти її власну природу, специфіку і роль у житті людини, закономірності функціонування і розвитку, джерело походження моральних цінностей. Усе це має важливе значення як для самої етики, так і для того, щоб підкріпити інші науки, які мають справу з мораллю, науковим розумінням її особливостей, а також для координування досліджень моралі соціальними і гуманітарними науками.

На даному етапі головним завданням етики є обгрунтування й розуміння моралі як явища загальнолюдського на противагу класовому, національному, корпоративному, як загальнородової базисної основи усіх форм духовного життя.

Етика покликана допомогти сучасній людині осмислити життя в усій його багатозначності та глобальності, розширити горизонти індивідуального сприйняття світу, вводячи у нього широкі соціоморальні, гуманітарні критерії оцінки усього, що відбувається, показати зв’язок сучасного з минулим і майбутнім.

Перед етикою постають завдання, пов’язані з подоланням апологетико–прикрашального характеру аналізу моральної практики, моралізаторства. На основі аналізу морального життя у ринковому суспільстві слід обгрунтувати моральні цінності, ідеали, моделі поведінки, міжособистісних стосунків, узагалі нормативну етику, відповідну такому суспільству.

Актуальною залишається проблема формування моральної культури суспільства й особистості.

6. Завдання і зміст навчального курсу “Етика соціальної роботи”

Курс “Етика соціальної роботи” є важливою складовою професійної і культурологічної підготовки майбутніх спеціалістів у галузі соціальної роботи.

Однією з найважливіших проблем, які потребують негайного вирішення, є проблема утвердження здорової моральності в суспільстві, удосконалення взаємовідносин з людьми, що пов’язані професійною діяльністю, прагненням розвивати ділові і міжособистісні стосунки на конструктивній основі, уміння регулювати професійну поведінку в різноманітних ситуаціях. У зв’язку з цим надзвичайно гостро постало питання про узгодження професійної діяльності соціального працівника з нормами етики і суспільної моралі.

Для соціального працівника необхідним є не лише високий професіоналізм, глибокі знання, передовий світогляд, але й висока духовність, патріотизм, моральність, загальна культура.

Етично орієнтована соціальна робота ґрунтується на засадах моралі й моральності. Етика соціальної роботи вивчає поведінку спеціаліста стосовно ціннісних орієнтацій, оцінює його мотиви й результати дій з позицій добра і зла. Вона підпорядковується одному з найважливіших постулатів: кожен соціальних працівник відповідальний за зло й нещастя, про яке він знає і якому може запобігти.

Найважливішими завданнями пропонованого курсу є:

• формування у студентів знань про етику соціальної роботи як галузь гуманітарного знання, її предмет, завдання і функції, морально–етичні категорії та категорії професійної етики соціального працівника;

• формування теоретичних уявлень про моральну свідомість особистості соціального працівника та знань вимог, що висуваються до особистісно–моральних якостей соціального працівника;

• формування у студентів знань про етичні принципи, стандарти і норми в соціальній роботі; майстерність спілкування, етикет соціального працівника

• розкриття змісту деонтології як вчення про належну поведінку, дії і вчинки фахівця; специфіки етики соціальної роботи з різними категоріями клієнтів, партнерських взаємовідносин у галузі соціальної роботи;

• формування у студентів знань і умінь соціально–педагогічних досліджень.

Структура навчального курсу передбачає два розділи:

Розділ І. “Теоретико методологічні основи етики соціальної роботи”, в якому вісім тем, присвячених розкриттю об’єкта, предмета, мети, завдань і функцій етики соціальної роботи, поняття моральної свідомості особистості соціального працівника; розкриваються найважливіші морально–етичнв категорії та категорії професійної етики соціального працівника; етичні принципи і моральні стандарти в соціальній роботі, вимоги до особистісно–моральних якостей соціального працівника, сутність і зміст педагогічної майстерності соціального працівника та шляхи її становлення і реалізації; майстерності спілкування соціального працівника.

У розділі ІІ. “Морально–етичні аспекти діяльності соціального працівника” характеризується зміст деонтології та її застосування в окремих видах соціальної роботи, етика соціальної роботи з різними категоріями клієнтів, етичних взаємовідносин з ними; партнерських взаємовідносин у галузі соціальної роботи; аналізуються етичні проблеми конфлікту та шляхи їх розв’язання, етикет соціального працівника, актуальність досліджень етичних проблем соціальної роботи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Взаємозв’язок етики з іншими науками, що вивчають мораль	\|	Поняття і структура моральної свідомості особистості соціального працівника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.