Політичний та економічний розвиток Чехословаччини в 1920-х рр.
Політична стабільність. Демократичні традиції в країні не дозволяли прийти до влади радикалам. Провідна роль у країні належала центристським і лівоцентристським партіям, що об’єднувалися навколо президента Т.Масарика, який мав беззаперечний авторитет у державі. Вони склали так звану «групу Граду» ( Град – резиденція президента в Празі).
Високий рівень економічного розвитку. Чехословаччина, успадкувавши 4/5 промислового потенціалу імперії Габсбургів, стала однією з найбільш економічно розвинутих країн Європи. Чеському капіталу вдалося завоювати багато ринків, особливо в Центальній Європі.
У Словаччині і Закарпатті переважав аграрний сектор, а життєвий рівень був значно нижчий, ніж у Чехії. У стабільну і високорозвинену країну надходили інвестиції з Франції, Британії, США й інших країн. Лідером чехословацької економіки були всесвітньо відомі заводи «Шкода», де випускали автомобілі, авіамотори, літаки. Країна займала провідні позиції у світі з експорту взуття, бавовняних тканин, цукру, виробів зі скла.
Національні проблеми. У 1927 р. були обмежені права національних меншостей. У Словаччині відмова Праги визнати словаків як самостійну націю викликала невдоволення серед населення.
Особливості соціально-еономічного та політичного розвитку нових європейських держав: Угорщини, Югославії