Економічний розвиток країни

Розвиток промисловості. Господарство країни було зруйноване війною. Промисловість майже не існувала, фінанси перебували в стані хаосу. Залізниці не були об'єднані в єдину систему, а також сильно постраждали в ході воєнних дій. Різні регіони держави суттєво відрізнялися за рівнем економічного розвитку, історичними традиціями. Більш високий рівень розвитку мали Словенія і Хорватія.

У роки часткової стабілізації в економіці країни зросла роль Сербії, яка отримувала основну частку кредитів Національного банку. На території Сербії проводилось інтенсивне залізниче будівництво, прокладалися шосейні дороги, створювалися нові промислові підприємства. Відставання Боснії, Герцеговини і Македонії від більш розвинутих територій країни помітно зростало. У цілому рівень промислового розвитку країни був невисоким. За вийнятком гірничодобувної галузі, важка промисловість та і не була створена. Більшість підприємств легкої промисловості були дрібними. В експорті переважали сировина і сільськогосподарські продукти.

Аграрна реформа. У лютому 1919 р. було оголошено проведення аграрної реформи. Через значні відмінності в умовах землеволодіння в окремих землях реформа мала неоднакові наслідки. Вона сильно обмежила поміщицьке землеволодіння в Словенії, Хорватії, Воєводині, де поміщиками були здебільшого особи австрійського й угорського походження. Набагато повільніше проходили реформи в Далмації, Боснії і Герцеговині. Практично не відбувалося змін у сербському селі, де здавна затвердилося дрібне селянське землеволодіння. Отже, аграрна реформа, що продовжувалася довгі роки, не призвела до істотних змін у сільському господарстві.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців	\|	Видовданська конституція 1921р.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.