• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Функції та методи акумулювання ідей і прийняття рішень

Функції креативного менеджменту:

· стимулювальна;

· інформаційно-аналітична;

· узгодження інтересів працівників із цілями організації;

У табл. 2.1. наведено матрицю відповідності методів акумулювання ідей і прийняття рішень базовим стратегіям пошуку креативних ідей і рішень в системі креативного менеджменту.

Табл. 2.1. Матриця відповідності методів акумулювання ідей і прийняття рішень базовим стратегіям пошуку креативних ідей і рішень [5]

Примітка: 1 - наявність відповідності між конкретною групою методів і пев­ною стратегією; 0 - відсутність відповідності між конкретною групою методів і пев­ною стратегією.

Організаційні методи є сукупністю способів генерування креативних ідей на засадах раціоналізації дій суб'єктів, залучених до творчого процесу. Найбільш поширеними методами цієї групи є впровадження організаційного розподілу пошуку нових рішень між різними групами суб'єктів (метод Едісона), а також застосування різних способів матеріального і морального моти­вування і стимулювання суб'єктів до творчого розвитку.

Методи, які належать до групи фізіологічних, полягають в інтенсифіка­ції креативних пошуків окремих осіб шляхом стимулювання роботи їхнього мозку різноманітними речовинами або полями. Конкретизація назв методів цієї групи залежить від речовини або поля, які застосовуються для отримання очі­куваних результатів. Найвідомішими фізіологічними методами акумулювання креативних ідей і прийняття рішень є використання наркотичних речовин, зас­тосування електромагнітних хвиль певного діапазону, спонукання суб'єктів, за­лучених до креативних пошуків, до різноманітних випадкових асоціацій.

Найширшою і часто використовуваною є група психологічних (асоці­ативних) методів. Л. Гліненко і А. Смердов стверджують: "...ці методи забез­печують збільшення хаотичності пошуку внаслідок вільного виходу ідей з підсвідомості у свідомість без свідомої оцінки." [5, с. 47]. До них належать: методи асоціацій (метод каталогу, метод фокальних об'єктів, метод гірлянд випадковостей і асоціацій) і методи мозкового штурму (традиційний мозко­вий штурм (звичайне засідання, проведення засідання за коловою системою, груповий метод поіменного висування пропозицій, зворотний мозковий штурм, конференція ідей, метод Хебо, "нарада піратів" або "корабельна нара­да", метод колективного блокнота) і синектика). Місце критики у процесі ге­нерування креативних ідей, а також права участі суб'єктів креативних пошу­ків у процесі генерування ідей та їх оцінювання є ключовими аспектами, яки­ми вказані методи мозкового штурму відрізняються один від одного.

Щодо методів систематизації перебору варіантів (метод систематизації пошуку), то їх сутність полягає у тому, що загальну сукупність висунутих ідей систематизують за певними ознаками з метою уникнення повторного ви­сунення ідей і забезпечення їх послідовної перевірки. Найпоширенішими ме­тодами цієї групи є: метод контрольних запитань, морфологічний аналіз, ме­тод проектування нових функцій. На відміну від інших груп методів акуму­лювання креативних ідей і рішень, методам систематизації перебору варіантів властиві керованість і спрямованість на отримання конкретного результату.

Під час акумулювання креативних ідей і рішень поширеними є також методи логічного алгоритмічного пошуку. Для розв'язання проблем, за допо­могою цієї групи методів, використовують моделі у вигляді суперечностей або вепольні моделі, тобто моделі задачі у вигляді трьох суперечливих еле­ментів. Варто зауважити, що під час формування креативних ідей методами логічного алгоритмічного пошуку ключовим є конкретизувати задачу, що підлягає розв'язанню. Виконання цього завдання, зазвичай, здійснюють на за­садах використання функціонально-вартісного аналізу, методу суміщення ланцюгів функцій, методів трансформації систем, методу диверсійного аналі­зу тощо. Однією з найважливіших характеристик цієї групи методів є їх уні­версальність стосовно об'єктів дослідження і обґрунтованість в обранні найкращого креативного рішення з ряду альтернативних.

Узагальнюючи сказане вище, доцільно відзначити, що система кре­ативного менеджменту є конкретною функцією управління в системі мене­джменту підприємства. З позиції системного підходу вона є підсистемою системи інноваційного менеджменту. Метою її формування є створення на підприємстві сприятливих умов для творчого розвитку як трудового колекти­ву, так і окремих осіб з метою акумулювання креативних ідей і рішень у фор­мі наукової і технологічної інформації, що може бути використана для вирі­шення виробничо-господарських проблем організації або отримання нових можливостей для розвитку. На відміну від системи інноваційного мене­джменту, система креативного менеджменту передбачає лише акумулювання ідей і їх критичний аналіз, а система інноваційного менеджменту охоплює та­кож реалізацію інноваційних рішень, зокрема управління процесом фінансу­вання розроблення і реалізації інноваційних рішень.

Переглядів: 507