• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи креативного менеджменту

Досягнення високого рівня результативності системи креативного менеджменту можливе за умови дотримання під час її побудови таких принципів:

• системності (з позиції системного підходу управління підприємством є пев­ною складною системою, складовими елементами якої є локальні підсистеми управління конкретними видами діяльності. З огляду на це, побудова систе­ми креативного менеджменту має формуватись на засадах узгодження її ці­лей і методів їх досягнення із цілями і методами досягнення інших локаль­них підсистем управління, а також системи управління підприємством зага­лом);

• каузальності (система креативного менеджменту, з одного боку, є елементом внутрішнього середовища організації, а з іншого боку, вона тісно пов'язана із зовнішнім середовищем, зокрема зміною попиту на машинобудівну продук­цію, кон'юнктурою ринку, зміною законодавства тощо. З огляду на це, про­цеси і явища, які відбуваються в системі креативного менеджменту доцільно оцінювати з позиції їх зв'язку із дією факторів внутрішнього і зовнішнього середовища організації. Враховуючи ці взаємозв'язки можливо істотно зни­зити зусилля керівників підприємства із формування і реалізації раціональ­них креативних управлінських рішень);

• ієрархічності (креативний менеджмент є однією з конкретних функцій систе­ми управління підприємством. Метою реалізації конкретних функцій управ­ління є оптимізація результатів управління конкретними видами діяльності підприємства. Її виконання є умовою досягнення стратегічної цілі організа­ції. З огляду на це, цілі машинобудівного підприємства мають формуватись як чітко ієрархієзована система);

• результативності (формування системи креативного менеджменту має бути спрямоване на досягнення конкретних результатів. Якщо з певних причин ці результати не отримані або отримуються із запізненням, то система потребує регулювання. Обсяг витрат на її формування має бути меншим за прибуток від реалізації креативних рішень);

• кумулятивності креативної інформації (загальновідомо, що серед загальної сукупності креативних ідей раціональними виявляється незначна частка. Ра­ціональні рішення на певному етапі їх доведення до рівня готового продукту або технології часто не витримують результатів діагностики, тому кількість насправді ефективних рішень є незначною. Ключовим завданням аналітиків підприємства є врахувати безліч чинників, які визначають перспективність рішень. Ця аналітична робота є надзвичайно інтелектуаломісткою, вона ви­магає опрацювання великого масиву даних із внутрішнього і зовнішнього се­редовища підприємства. Для того, щоб оброблена інформація не втрачала своєї актуальності і полегшувала роботу аналітиків у майбутньому, доцільно формувати автоматизовані бази даних про можливі варіанти рішень конкрет­них проблем, чинники, які дослідники враховували під час аналізування цих варіантів, а також умови і результати їх застосування на практиці);

• відповідальності за ухвалені креативні рішення (залежно від соціально-пси­хологічного клімату в організації, а також від обраного стилю керівництва організацією, складу працівників надкреативні ідеї можуть розроблятись ін­дивідуально або колективно. Залежно від цього, в організації доцільно про­пагувати індивідуальну або колективну відповідальність за ухвалені креатив­ні рішення. Усвідомлення відповідальності працівниками, а також їхня поін­формованість про можливі наслідки неповного або несвоєчасного досягнен­ня очікуваних результатів виконання рішення є важливим стимулом ретель­ності виконання покладених на них функцій і обов'язків);

• цілеспрямованості (систему креативного менеджменту доцільно формувати на засадах досягнення конкретних економічних, технологічних, соціальних або інших ефектів чи їх сукупності. Із врахуванням цього доцільно ухвалюва­ти рішення щодо формування організаційної структури системи креативного менеджменту, застосування методів досягнення встановлених цілей тощо);

• ліберальності (діяльність із висунення і розвитку креативних ідей є прита­манною для творчих особистостей. Загально відомо, що умовою забезпечен­ня їх продуктивності є можливість особистого прийняття рішень, відсутність адміністративного тиску, робота в умовах ненормованого робочого для то­що. З огляду на це, управління творчими колективами вимагає застосування ліберальних методів впливу на них);

• інформаційної безпеки (керівники підприємства зобов'язані структурувати інформацію залежно від її значущості на загальну інформацію, інформацію з обмеженим доступом і конфіденційну інформацію. Креативні ідеї залежно від рівня їх розроблення, належать до другої і третьої груп. Призначення принципу інформаційної безпеки полягає у тому, щоб креативна інформація не витікала до конкурентів і не спричинила втрати ресурсів, затрачених на її розроблення).

Переглядів: 800