Креативність як невід’ємний компонент інтелектуального розвитку особистості

Специфікою мотиваційно-особистісного підходу до дослідження творчого мислення є вивчення мотиваційної сфери і якостей особистості суб’єктів із високими творчими показниками. Креативність розглядається як багатовимірне явище, що включає як інтелектуальні, так і неінтелектуальні (особистісні, соціальні) фактори.

Креативність визначається як “творчі можливості людини”, що можуть виявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість в цілому або її окремі сторони. Креативність розглядається як найважливіший і відносно незалежний фактор обдарованості.

Співвідношення понять “творче мислення” і “творча особистість” вимагає подальшої розробки, хоча відомо, що сукупність характеристик не вичерпує особистість як цілісність. Розвиток творчого мислення відбувається в контексті загального розвитку особистості. Окремі аспекти даної проблеми досліджуються як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології.

Дослідження зарубіжних психологів підтвердили висновок про те, що прояв креативності, з одного боку, не залежить від рівня розвитку інтелекту, а з іншого − креативність обов’язково припускає інтелектуальний розвиток вище за середній рівень, оскільки лише такий рівень може забезпечити основу творчої продуктивності. Існує думка про те, що обдаровані індивідуми мають високі творчі показники і IQ вище 120 балів. Для реалізації креативності потрібна інтелектуальна ініціативність, але сама креативність не обов’язкова для простої інтелектуальної діяльності. Крім того, великі знання, ерудиція іноді заважають бачити явище в іншій перспективі, приводячи до стереотипу рішення. Сформовані численні навики і способи розв’язання завдань призводять до того, що людина вже не прагне до пошуку нових самостійних та оригінальних рішень.

Творча уява та здатність до нововведень знаходяться в зворотному відношенні до таких якостей, як скромність, м’які манери та приємне звернення. Творчі можливості пов’язані з такими агресивними рисами, як напористість, впертість та ін.

Найбільш продуктивними серед креативів виявляються більш активні, агресивні в захисті свого “Я”, здатні до співробітництва й організованості, здатні правильно визначати цілісність явищ, швидко і правильно цим користуватися, здатні легко пристосовуватися й експериментувати, легко відмовлятися від власних нерезультативних ідей, швидко орієнтуватися в дійсності.

Значимий напрямок в дослідженні впливу структури особистості на її творчу діяльність склало вивчення особистісної рефлексії та її зв’язку з рефлексивними механізмами творчості. І.Н.Семенов розглядає мислення у взаємозв’язку чотирьох його компонентів: особистісного і рефлексивного (цей зв’язок утворює значенневу сферу), предметного й операційного (цей зв’язок утворює змістовну сферу).

Все-таки, серед особистісних якостей креативних людей, описаних, наприклад, П.Торренсом (84 якості), зустрічаються й протилежні. З одного боку, це прагнення до домінування, сміливість в захисті своїх ідей, потреба в соціальних контактах і соціальній активності, товариськість і популярність і т. ін. З іншого боку, боязливість, сором’язливість, любов до самотності, непопулярність і відчуженість. Проаналізувавши ці дані, П.Торренс вказав на загальну соціально-психологічну рису креативів − відсутність конформності, яка виражається в самостійності групи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Управління креативним потенціалом організації та його значення в ринковій конкуренції	\|	Креативність в бізнесі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.