Гастрит

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

НАВЧАЛЬНА МЕТА

План

1.Загальна характеристика хвороб травної системи

2.Гострий та хронічний гастрити – причин и і механізми розвитку морфологічні прояви.

3. Виразкова хвороба – етіологія, патогенез, класифікація, ускладнення.

4. Патоморфологія гострого апендициту. Перітоніт.

5. Класифікація хвороб печінки ( гепатози, гепатити, цирози, пухлини)- етіологія, патогенез, патоморфологія.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ

На органи травлення постійно впливають чинники зовнішнього середовища, зокрема характер харчування, умови побуту та праці тощо. Найпоширенішими з-поміж захворювань травної системи є гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, злоякісні новоутворення, печінкова недостатність.

У патогенезі захворювань травної системи поряд зі структурними (анатомічними) змінами особливе місце посідають функціональні порушення. Тому знання цієї теми сприятиме глибокому розумінню симптоматики, функціональних розладів і діагностики вищезазначених захворювань.

Знати: порушення секреторної та моторної функцій шлунка; розлади моторної функції кишок і жовчовивідних шляхів; причину, класифікацію, основні морфологічні прояви, наслідки гастриту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки; причини виникнення, види порушення обміну речовин при печінковій недостатності.

Уміти: визначати морфологічні прояви основних захворювань травної системи.

Порушення функції травної системи може виникати внаслідок дії різноманітних чинників: огріхи в харчуванні (вживання недоброякісної їжі, незбалансоване харчування, порушення режиму вживання їжі тощо); дія патогенних мікроорганізмів,гельмінтів і найпростіших; алкоголь та нікотин; психічні травми та стреси, ендокринні та вікові порушення тощо.

Гастрит(gastritis) — запалення слизової оболонки шлунка - найчастіша патологія травного каналу. Перебіг хвороби буває гострим і хронічним.

Гострий гастрит (gastritis acuta). У виникненні гострого гастриту велике значення має харчовий чинник: споживання недоброякісної, грубої, жирної, надто холодної або надто гарячої їжі, міцних алкогольних напоїв. До подразників належать також медикаментозні засоби (саліцилати, сульфаніламіди, кортикостероїди), мікроорганізми, гриби, екзо- і ендотоксини( при уремії). Інколи розвиток гастриту може зумовити алергійна реакція на деякі харчові продукти. Важливу роль у розвитку цієї патології відіграють нервово-психічні перенапруження. Гострий гастрит є одним із проявів харчової інфекції.

За ступенем і характером ураження гострий гастрит поділяють на:

· - простий (катаральний), під час розвитку якого уражується лише слизова оболонка шлунка, вона потовщена, набрякла, гіперемована, поверхня її вкрита великою кількістю слизу. Гістологічно знаходять дистрофію і злущення поверхневого епітелію з утворенням ерозій. Коли ерозій багато, говорять про ерозивний гастрит;

· -ерозивний, який супроводжується утворенням ерозій, геморагій;

· -флегмонозний, який характеризується гнійним запаленням,виникає при травмах шлyнка, виразковій хворобі шлунка. Слизова різко потовщена, складки грубі з крововиливами і фіброзно – гнійними нашаруваннями. Лейкоцитарний інфільтрат просякає всі шари шлyнка і навколишню очеревину, що призводить до розвитку перигастриту і перитоніту.;

· -фібринозний — утворення на слизовій оболонці плівки сірого або жовто-коричневого кольору тощо.

· Некротичний ( корозивний ) гастрит – є результатом дії на слизовушлyнка кислот і лугів, які коагулюють і руйнують її.Некротичний процес може призвести до розвитку флегмони і навіть перфорації.

Наслідки гострого гастриту.

Наслідок гострого гастриту залежить від глибини ушкодження слизової оболонки шлунка. Так, наприклад, катаральний гастрит може закінчитися повним відновленням слизової оболонки, у той час як флегмонозний може призвести до розвитку атрофії слизової оболонки та її склеротичних змін.

Хронічний гастрит(gastritis chgronica) найчастіше зустрічається серед захворювань органів травлення. Переважно хворіють чоловіки. Перебіг тривалий, часто латентний, оскільки порушення функції шлунка може компенсуватися за рахунок секреції травних соків підшлункової залози, кишок, печінки.

Хронічний гастрит — поліетіологічне захворювання. Етіологічні чинники поділяють на екзогенні та ендогенні.

До екзогенних чинників належать: порушення харчування, вживання гострої та грубої їжі, переїдання, недостатнє пережовування їжі, паління, нервово-психічні стреси тощо.

До ендогенних чинників належать: захворювання жовчного міхура, ентероколіт, захворювання ендокринної системи, порушення обміну речовин, а також алергійні чинники.

Патологічна анатомія. В основі морфологічних змін лежать дистрофічні зміни залозистих елементів, гіперпластичні й атрофічні процеси у слизовій оболонці, своєрідна перебудова слизової оболонки.

Розрізняють:

1).За топографією:

ü Антральний

ü Фундальний

2). Форми хронічного гастриту:

ü поверхневий гастрит ( неатрофічний, тип В)— характеризується дистрофічними змінами і порушенням регенерації поверхневого епітелію;

ü атрофічний( тип А) — атрофія слизової оболонки, її залоз, що визначає розвиток склерозу;

ü атрофічно - гіперпластичний — разом з атрофією слизової оболонки з'являються,ділянки гіперплазії.

Наслідки: хронічний гастрит є передраковим захворюванням шлунка.У зв’язку з тим , що при хронічному гастриті яскраво виражені процеси спотвореної регенерації і структуроутворення, які призводять до клітинної атипії(дисплазії), на його тлі часто розвивається рак шлyнка.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
БЩУ, його склад.	\|	АПЕНДИЦИТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.067 сек.