Одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні, звичайно мікроскопічні, але часто утворюють колонії або нагромадження макроскопічних розмірів Клітини не мають морфологічно оформлених хлоропластів, ядер, мітохондрій та інших органел.
Пігменти хлорофіл а, каротин, ксантофіли (афаніцин, афанізофіл, міксоксантофіл, осцилоксантин, мутатохром, зеаксантин, криптоксантин), фікобіліни (фікоеритрин, фікоціан, алофікоціан) Продукт асиміляції — глікогеноподібний полісахарид, що утворює з йодом буре забарвлення, волютин і ціанофіцин (ліпопротеїд)
Розмножуються шляхом поділу клітин на дві частини, рідше — за допомогою гонідій (гонідії утворюються шляхом відшнуровування від верхівки материнської клітини-екзоспори) Багато нитчастих синьо-зелених водоростей розмножується за допомогою гормогоніїв Живуть у прісних та морських водоймах, на ґрунті і в ґрунті, на корі дерев та інших субстратах
Однією з особливих ознак є здатність фіксувати атмосферний азот за допомогою гетероцист. В основу поділу синьо-зелених водоростей на три класи (Chroococcophyceae, Chamaesiphonophyceae, Hormogoniophyceae) покладено рівень організації, особливості розмноження та деякі інші відмінності
ІІ. Практична частина
2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих родів синьо-зелених водоростей.