Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Забарвлення окремих структур мікробної клітини

З науковими й діагностичними цілями в бактеріологічних лабораторіях досліджують не тільки форму, розміри, загальні тинкторіальні властивості мікроорганізмів, а й окремі елементи важливих структур: нуклеоїд, цитоплазму, включення, клітинну стінку, цитоплазматичну мембрану, капсулу, спори, джгутики тощо.

Нуклеоїд. У прокаріотів ще немає морфологічно оформленого ядра, а є лише його попередник – нуклеоїд. Він представлений однією або кількома хромосомами, що складаються з ДНК і вільно розташовані в цитоплазмі, не відмежовані від неї будь-якою мембраною. Морфологічно дослідити цю структуру під світловим мікроскопом дуже важко.

Розроблені спеціальні мікрохімічні реакції на виявлення ДНК. Однією з них є реакція Фейльгена. Після легкого гідролізу мазка розчином соляної кислоти при підігріванні від дезоксірибофосфату відщеплюються пурини й піримідини, які переходять в альдегіди. Останні реагують з безкольоровою фуксинсірчистою кислотою реактиву Шиффа, при цьому нуклеоїд забарвлюється в червоно-фіолетовий, а цитоплазма в світло-рожевий колір.

Ядерну субстанцію можна виявити за методом Пікарського. Фіксований метиловим спиртом або сумішшю Никифорова мазок обробляють 1 % розчином соляної кислоти, підігріваючи його до 60 ° С протягом 7 хв. Після промивання його забарвлюють барвником Гімзи 10-20 хв, промивають дистильованою водою, висушують і мікроскопують. Ядерні елементи фарбуються в темно-червоний, а цитоплазма клітин – у рожевий колір.

Ще краще можна виявити нуклеоїд і дослідити його структуру за допомогою електронної мікроскопії ультратонких зрізів бактерійних клітин.

Цитоплазма та її включення. Цитоплазма бактерій – складна колоїдна система. У молодих клітин вона гомогенна, у старих набуває зернистої або волокнистої структури. При забарвленні аніліновими барвниками цитоплазма фарбується рівномірно й монотонно.

У процесі життєдіяльності бактерій у цитоплазмі появляються різноманітні включення: метахроматичні (волютинові) зерна, краплини нейтральних ліпідів, воску, сірки, гранульози, глікоген, пігмент та ін. Вони є для клітини запасним джерелом енергії.

У лабораторній практиці найбільше значення має виявлення волютинових зерен. Волютиновими їх назвали тому, що вперше ці включення відкриті у Spirillum volutans. Їх ще називають метахроматичними, оскільки вони дають явище метахромазії – здатність забарвлюватись у тон, що відрізняється від основного кольору поліхромного барвника. Наприклад, при фарбуванні метиленовим синім зерна набувають пурпурово-синього кольору із-за надзвичайно сильної спорідненості їх до азурів, які завжди присутні в метиленовому синьому барвнику. Поява пурпурового відтінку і обумовлена здатністю давати метахромазію. Ці включення називають також зернами Бабеша-Ернста за іменами авторів, які вперше описали їх. Розташовуються вони переважно на полюсах бактерій, рідше – по всій довжині клітини. Волютинові зерна є характерною диференціальною ознакою для збудника дифтерії –Corynebacterium diphtreriaе.

Для виявлення цих включень використовують методи Леффлера, Нейссера, П’ю, Мейера, Раскіної та ін.

Метод Леффлера. Фіксований мазок забарвлюють лужним спиртово-водним розчином метиленового синього протягом 4-5 хв, висушують і мікроскопують. При цьому волютинові зерна забарвлюють в темно-синій, а цитоплазма в блідо-голубий колір.

 

Метод Нейссера належить до складних методів забарвлення. Він проводиться за таким алгоритмом:

1. На фіксований препарат наносять оцтово-кислу синьку Нейссера і фарбують протягом 1 хв, зливають барвник і промивають водою.

2. Діють на мазок розчином Люголя на протязі 20-30 сек.

3. Не промиваючи препарат водою, наносять розчин везувіну (або хризоїдину) і забарвлюють протягом 1-3 хв.

4. Забарвлений мазок промивають водою, висушують і досліджують під мікроскопом.

Мікроскопічна картина: цитоплазма бактерійних клітин фарбується в світлий жовто-коричневий відтінок, метахроматичні зерна – в темно-синій, майже чорний колір.




Переглядів: 1231

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Складні методи забарвлення. | Виготовлення барвників для фарбування за методом Нейссера.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.