Астрономія

10.Тепер підемо далі. Третьою ми встановимо астрономію. Чи ти маєш інший погляд?

— Ні, я згоден. Адже здібність краще дізнаватися про час місяця й року корисна не тільки для землеробства й мореплавства, а не менше того і для військової справи.

— Ти кумедний! Очевидно, ти боїшся, якби юрбі не здалося, що ти примушуєш вивчати безкорисні науки. Головне ж те — хоч цьому й важко повірити, — що завдяки цим наукам очищається і знов спалахує орган душі кожної людини, який гине й притуплюється від інших занять, а проте зберегти його — цінніше, ніж тисячу очей, бо ним одним споглядається істина. Ті, хто поділяє цей погляд, вважатимуть твої слова надзвичайно слушними, а нездатні це зрозуміти, звичайно, вирішать, що ти верзеш дурниці, бо вони не бачать від цих наук ніякої іншої, вартої уваги, користі. Виріши ж тепер, з яким же із цих двох родів людей ти говориш; чи, може, ні з тими, ні з іншими, а міркуєш, головне, для самого себе, але залюбки даєш і іншим, коли хто може, здобувати зі сказаного користь.

— Я волію останнє: заради самого себе, головне, говорити, і питати, і відповідати.

— У такому разі повернися назад; ми зараз, очевидно, неправильно вибрали дальший за геометрією ступінь.

— Яким чином?

— Після площини ми взяли відразу тіло в русі, не взявши його спочатку саме по собі; а правильно було б слідом за другим виміром узяти третій, тобто той вимір, який є в кубах і означає глибину.

— Так, це правильно, але ж цього, Сократе, ніби ще не досліджено.

— Причини цього дві. По-перше, оскільки жодна держава не надає цьому належного значення, то, як річ важка, вона досліджується не досить енергійно; по-друге, дослідники потребують керівника, без якого вони навряд чи відкриють її, а такому керівникові, з одного боку, важко з'явитися, з другого — якби він і з'явився, то в теперішній час дослідники цих речей у своїй зарозумілості не підкорялися б йому. Але коли б уся держава почала сприяти керівникові, оточуючи пошаною цю науку, тоді б і вони підкорилися, і суть цих речей при безперервному й напруженому шуканні виявилася б. Адже навіть тепер, нехтувана й урізувана юрбою, а також і дослідниками, які не розуміють, у чому її користь, ця наука все ж усупереч усьому цьому розвивається, завдяки властивій їй красі, і нема нічого дивного, що вона виникла.

— Справді, в ній є виняткова краса! Але вислови ясніше те, що ти зараз казав. Адже геометрією ти назвав дослідження площини?

— Так!

— А далі ти спершу встановив після неї астрономію, а потім відмовився від цього.

— Поспішаючи швидше все викласти, я тільки більше затримався. У той час, як далі мало йти вивчення глибини, я проминув його, бо воно безглуздо трактується, і після геометрії назвав астрономію, яка вивчає рух глибини.

— Правильно ти кажеш.

— Виходить, ми поставимо астрономію на четверте місце, вважаючи, що коли держава візьметься до цього, існуватиме та наука, якої тепер бракує.

— Мабуть, що так. Ти зараз закинув мені, Сократе, те, що я похвалив астрономію, як неосвічена людина; тепер я хвалю її з того самого погляду, з якого до неї підходиш ти. Кожному, на мою думку, очевидно, що вона примушує душу дивитись угору і веде її від речей, які є тут, туди.

— Можливо, це кожному очевидно, та не мені. Я вважаю інакше.

— Але як же?

— Я думаю, що в тому вигляді, в якому беруться до неї ті, хто бажає вести людей до філософії, вона якраз примушує дивитися вниз.

— Що ти хочеш сказати?

— Ти, очевидно, досить велично тлумачиш науку про те, що вгорі. Якщо хто, навіть підвівши голову догори й розглядаючи прикраси на стелі, що-небудь побачить там, ти, либонь, також уважатимеш, що він споглядає це розумом, а не очима? Може, твій погляд правильний, а мій дурний, але я не можу вважати, щоб яка-небудь інша наука примушувала душу звертатися вгору, крім науки про буття й невидиме; коли ж людина прагне пізнати що-небудь чуттєве, то байдуже, чи дивиться вона з роззявленим ротом угору, чи з закритим униз, — я запевняю, що вона нічого не пізнає, бо ніякого знання цих речей не існує, і що душа її звернена не вгору, а вниз, хоч би вона вивчала ці речі, лежачи на спині на землі чи плаваючи морем.

11. Ти заслужено й правильно зробив мені закид. Але як же, на твій погляд, треба вивчати астрономію інакше, ніж її вивчають тепер, щоб вивчення її давало ту користь, яку ми маємо на увазі?

— Ось як: ці небесні окраси, такі, як вони видимі, треба вважати за найпрекрасніші й найдосконаліші з видимих, але пам'ятати, що їм далеко до істинних, до тих рухів, які творять між ними істинна швидкість і істинна повільність, згідно з істинним числом і за всіма істинними фігурами, несучи й усе, що є на них. А це можна збагнути розумом і думкою, а не зором. Чи ти думаєш, що зором?

— Ні в якому разі.

— Отже, небесними окрасами треба користуватися як подібністю того другого, з навчальною метою, так само, якби хто натрапив на геометричні фігури, чудово намальовані й виконані Дедалом або яким-небудь іншим ремісником чи художником. Людина, обізнана з геометрією, побачивши їх, визнала б, звичайно, що вони чудово зроблені, та, проте, смішно серйозно ставитися до них, нібито в них можна вгледіти дійсну рівність чи подвоєну величину, чи яке-небудь інше співвідношення величин.

— Звичайно, це буде смішним.

— А хіба ти не думаєш, що справжній астроном відчуватиме те саме, дивлячись на рух світил, а саме: вважатиме, що творець неба зробив його і все, що на ньому, настільки прекрасними, наскільки такі речі можуть бути зроблені? Однак, хіба йому не здасться дивною така людина, яка вважає, що відношення ночі до дня і обох їх до місяця і місяця до року та інших світил до всього цього й одне до одного завжди залишається одним і тим же, ніяк не змінюючись, не зважаючи на те, що всі вони тілесні й видимі? Хіба він не вважатиме за безглуздя намагатися всіляко збагнути їхню істинну природу?

— Тепер, коли я слухаю тебе, мені здається, що це так.

— Отже, ми і астрономію, як і геометрію, будемо вивчати заради тих завдань, які вона ставить перед нами, а явища, які відбуваються на небі, залишимо, якщо ми хочемо, займаючись справді астрономією, зробити розумну від природи частину душі корисною з некорисної.

— Яке важке завдання ставиш ти порівняно з тим, чим займається теперішня астрономія!

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Геометрія	\|	Гармонія (музика)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.