Предмет і методологія курсу

Туристичне країнознавство – наука, що систематизує різноманітні відомості про природу, населення, його культуру, господарську діяльність, в т.ч. про стан туристської інфраструктури і перспектив країни в області розвитку міжнародного туризму. Тому теоретичною базою для країнознавства завжди були географічні науки, такі як економічна і соціальна географія, політична географія, рекреаційна географія та ін.

У своїй еволюції країнознавство пов'язане з розвитком багатьох суміжних наук – макроекономіки, світової економіки і міжнародних економічних відносин, економічній теорії і тому подібне.

Такі науки, як політологія і геополітика, допомагають краще розкрити політичну структуру країни, її зовнішньополітичний курс. Культурологія і релігознавство сприяють розкриттю соціального становища в країні або ж причин соціальних суперечностей.

Туристичне країнознавство як наука оперує великим набором статистичних даних, які показують місце країни в світовій економіці, рівень розвитку господарства, стан галузевих економік, в т.ч. міжнародного туризму. Блок економіко-математичних дисциплін дозволяє розробити прогноз соціально-економічного розвитку країни.

Об'єктом вивчення туристичного країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні угруповання.

Очевидно, що країни і регіони світу вивчає не лише країнознавство. Країни і регіони світу є об'єктом вивчення також і історії, і географи, і філософії, і культурології, суспільствознавства, соціології, геології та безлічі інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об'єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення. Отже, та складова об'єкта дослідження, на яку найбільшою мірою спрямована увага тієї чи іншої науки і називається її предметом.

Предметом туристичного країнознавства є туристичні ресурси країн і регіонів світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.

Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисциплін, які цікавляться лише певними аспектами діяльності країн, туристичне країнознавство інтегрує в собі універсальні знання про країни, відображаючи цілісну картину буття основних одиниць соціально-політичної організації світу.

Що означає системна універсальність предмета країнознавства?

Як аксіома приймаються такі твердження.

По-перше, всі сфери функціонування суспільства будь-якої країни так чи інакше тісно взаємопов'язані.

По-друге, цілісної картини тієї чи іншої держави або регіону при вилученні (нехтуванні) того чи іншого її елементу (сфери, регіону) отримати не можливо.

По-третє, велике значення має взаєморозміщення (взаєморозташування) країн і регіонів стосовно одне одного у географічному (геополітичному) просторі.

По-четверте, країни і міждержавні утворення існують у часі, який разом з простором визначають буття людей, народів і суспільств.

По-п'яте, будь-яка система (країна) складається з підсистем нижчого ієрархічного рівня (структур, поєднань, утворень, комплексів, формувань). До них належать переважно територіально-управлінські системи (штати, губернії, області, провінції тощо).

По-шосте, функціонування територіальних утворень (країн і регіонів) відбувається як постійна і перманентна зміна їх станів унаслідок як внутрішньої взаємодії елементів, так і взаємодії з довкіллям.

Туристичне країнознавство користується універсальними методамиі способами в своїх дослідженнях («метод» з грецького – «шлях до чого-небудь»). У країнознавстві метод – це спосіб вивчення країн і закономірностей їх соціально-економічного розвитку.

Соціальний і економічний устрій всього світу, окремих країн і територій, внутрішньополітична ситуація та інше знаходяться в постійному розвитку і діалектично взаємозв'язані впродовж всієї історії людської цивілізації. У зв'язку з цим основоположним в країнознавчих дослідженнях виступає діалектичний метод, що базується на непохитній істині еволюції всього сущого.

Туристичне країнознавство – географічна наука. Тому специфічним методом досліджень є хорологічний (просторовий) («хорос» з греч. – район, територія), основою якого виступає «уявлення про взаємозв'язок в просторі». Цей метод розкриває територіальна триєдність природи, суспільства і економіки і особливо ефективний при регіональному дослідженні в країнознавстві.

Вивчення окремих територій, країн, регіонів неможливо без аналізу просторових особливостей їх розвитку. Тому найважливішим методом країнознавства як науки виступає картографічний. Не менш важливими є історичний (метод порівняльного аналізу), метод системного аналізу, статистичний.

Картографічний метод. Карта – універсальний метод географічних досліджень, найважливіший засіб пізнання і опису миру. Карти використовуються в багатьох науках, зокрема в географії, історії, економіці, геології, геоморфології та ін. Вони можуть відображати реальні явища і закономірності регіональних і глобальних масштабів, мати наукову спрямованість (наприклад, прогнозні геологічні карти), служити в учбових цілях. У країнознавстві карти представляють просторову модель світу, окремих країн, географічне розміщення галузей господарства та ін.

Історичний метод, або метод порівняльного аналізу, називають також ретроспективним. Він дозволяє простежувати динаміку розвитку об'єктів дослідження, наприклад чисельності населення, розвитку певних галузей економіки. У країнознавстві історичний метод тісно переплітається з картографічним. Зіставляючи картографічний матеріал в тимчасовому відрізку, можна прослідкувати розвиток об'єктів, а також зробити прогноз їх розвитку в майбутньому.

Практика свідчить, що теоретичні розрахункові прогнозні показники, як правило, мають відхилення від реальних показників, що відбулися, через різні чинники. Тому важливим в країнознавстві є використання математичних методів дослідження, зокрема методів математичної статистики. Мова йде про методи регресійно-кореляційного аналізу з використанням ЕОМ. Пофакторний аналіз досліджень в країнознавстві має місце в розробці генеральних схем розвитку економіки країни, демографічного розвитку, а також в складанні схем екологічного стану, схем стійкого розвитку країни в цілому.

В зв'язку з цим заслуговує уваги розгляд уніфікованого наукового методу досліджень – методу системного аналізу. Подетальне дослідження будь-якого об'єкту дозволяє визначити не тільки його стан, але і «больові» крапки, дії на яких можуть оптимізувати весь об'єкт в цілому.

Перераховані методи не створюють остаточну парадигму (модель) досліджень в країнознавстві. По-перше, у зв'язку з просторово-часовим вдосконаленням районів, країн, регіонів і світу в цілому міняються завдання досліджень, а значить, їх методологія. По-друге, зважаючи на розвиток науково-технічного прогресу з'являються нові можливості у вивченні окремих країн. Застосування космічних, інформаційних технологій, моделювання територій і створення геоінформаційних систем (ГІС) займуть гідне місце у вирішенні методологічних завдань країнознавства.

Для розуміння місця країнознавства в системі наук, необхідно усвідомити, що ця система носить діалектичний характер і змінюється у міру вдосконалення світової і національної економік, світогосподарських зв'язків, соціально-політичної складової регіону, світу в цілому.

Завдяки міждисциплінарним зв'язкам країнознавство постійно розширює свою теоретичну і методологічну базу новими досягненнями інших наук.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття «туристичне країнознавство», мета та завдання курсу	\|	ТЕМА 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ТУРИСТИЧНИХ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕГІОНУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.