• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Спазмофілія — захворювання, яке характеризується схильніс­тю дітей віком перших 6-18 місяців життя до судом і спас­тичних станів, патогенетично зв'язаних з рахітом.

Лікування.

Для специфічного лікуваннявикористовують водний роз­чин холекальциферолу, доза якого залежить від ступеня тяж­кості процесу (2000-5000 МО на добу протягом 30-45 днів). Після досягнення терапевтичного ефекту лікувальну дозу змі­нюють на профілактичну (500 МО на добу), яку дитина має одержувати протягом перших трьох років життя.

Немовлятам з проявами гіпокальціємічного варіанта рахіту рекомендовано препарати кальцію (кальцію гліцерофосфат по 0,05 г 2-3 рази на день або кальцію глюконат по 0,15-0,25 г 2-3 рази на день) протягом 2-3 тиж. З метою нормалізації функції прищитоподібних залоз, нормалізації рівня кальцію та магнію призначають аспаркам (панангін) у дозі 10 мг магнію аспарагінату на 1 кг маси тіла протягом 3 тиж. Для корекції метаболіч­них розладів до лікувального комплексу включають 20% розчин карнітину хлориду по 4-12 крапель 2-3 рази на день протягом місяця.

Комплексне лікування хворих на рахіт включає бальнеоте­рапію. Хвойні ванни рекомендовані збудливим дітям (1 чайна ложка екстракту хвої на 10л води за температури 36 °С. Трива­лість ванни від 5 до 10 хв, курс 10-15 процедур). Сольові ван­ни рекомендовані млявим дітям (2 столові ложки морської або кухонної солі на 10л води). Тривалість першої ванни - 3 хв, наступних - до 5 хв; курс - 8-10 процедур).

Спазмофілія (гіпокальциемічний синдром)

Спостерігається частіше у хлопчиків, захворювання дає прояви ранньою весною, при підвищеній інсоляції. При спазмофілії порушується мінеральний обмін, підвищується нервово-м'язова збудливість, що зведе до появи тонічних та клонічних судом. Проявляється у вигляді гострого приступу з ларінгоспазмом, зупинкою дихання і втратою свідомості. При відсутності невідкладної допомоги і при важкому перебігу спазмофілії приступ може закінчуватися летально. Тривалий судомний стан призводить до ураження ЦНС і затримки психічного розвитку дитини.

Чинники

Головні чинники:

Спазмофілія виникає у разі гіпокальціємії, яка розвивається на тлі електролітного дисбалансу і алкалозу. Цьому сприяє швидке збільшення активного вітаміну Д в крові. Збільшення вітаміну Д в крові може виникнути у разі:

1. Одночасного прийому доз вітамінів Д з опромінюванням УФ-променями.

2. Дача великих доз вітамінів Д₂

3. Тривала експозиція опромінення великих ділянок шкіри на сонці весною, коли особливо посилені УФ-промені.

4. Порушення функції паращитовидних залоз призводить до гіпокальціємії.

5. Зниження всмоктування кальцію в кишечнику.

6. Збільшення виділення кальцію з сечею.
Сприяючі чинники:

1. Недоношені діти хворіють частіше.

2. Посилює приступи судом знижений рівень магнію, натрію, хлоридів в крові, вітамінів В₁ і В₆.

3. Провокують приступи спазмофілії кишкові розлади, блювання, підвищена температура, тривалий плач, різноманітні захворювання.

Патогенез.

Спазмофілія пов'язана з періодом реконвалісценції середньоважкого або важкого рахіту.

Раптове підвищення активної форми вітаміну Д в крові пригнічує функцію паращитовидних залоз, стимулює всмоктування солей кальцію і фосфору в кишечнику та їх реабсорбцію в канальцях нирок. Підвищується лужний резерв крові і розвивається алкалоз. Кальцій починає відкладатися в кістках і рівень його в крові падає. Одночасно з гіпокальціємією розвивається гіперкаліємія (калій — біологічний антагоніст кальцію). В цих умовах виникає підвищена збудливість нервової і м'язової систем організмі і будь-який зовнішній подразник (сильні емоції, плач, висока температура тіла, блювання тощо) призводить до приступу спазмофілії.

Класифікація

Класифікація спазмофілії:

1. Явна (маніфестна) форма спазмофілії:

а) ларінгоспазм,

б) карпопедальний спазм,

в) еклампсія.

2. Латентна (прихована) форма спазмофілії.

Клінічні прояви

1. Ларингоспазм — спазм голосової щілини. Виникає гостро, приступоподібно. Неповне закриття голосової щілини — легкий спазм. При цьому стані спостерігається блідість шкіри, затруднення вдиху, він стає гучним або хриплим, дихання шумне.Повне закриття голосової щілини характеризується розвитком ціанозу, екзофтальму. Дитина лякається, вкривається липким холодним потом. На короткий час втрачає свідомість, настає зупинка дихання. Далі за повним спазмом голосової щілини настає гучний вдих — «півнячий крик».Триває приступ від кількох секунд до 1-2 хвилин. Може повторюватися протягом доби.

2. Карпопедальний спазм — тонічне скорочення м'язів кистей і стоп. Під час приступу кінцівки зігнуті в великих суглобах, плечі притиснуті до тулуба, кисті опущені, пальці стиснуті в кулак або максимально зігнуті, великий палець приведений до долоні, долонне згинання І, IV і V пальців, II і III розігнуті («рука акушера»). Стопа в стані різкого плантарного згинання, пальці стиснуті. Тривалість карпопедального спазму різна. Може виникнути миттєво, може продовжуватись декілька хвилин, годин або діб. У разі тривалого спазму на тильній поверхні стоп і кистей може розвинутися набряк.

При цій формі можливі спазми інших груп м'язів:

1. Тонічні судоми обличчя характерні наявністю «маски»: спазм м'язів очних яблук супроводжується розвитком косоокості; тризм жувальних м'язів; ригідність м'язів потилиці.

2. Бронхоспазм, який призводить до порушення ритму дихання. Особливо небезпечним є затримка і зупинка дихання.

3. Спазм серцевого м'яза з загрозою зупинки серця.

4. Спазм непосмугованих м'язів кишечника і сечовидільних шляхів призводить до розладів сечовиділення і дефекації з появою нестійкого випорожнення.

3. Еклампсія — загальний приступ клоніко тонічних судом із втратою свідомості.

У разі легкого перебігу приступ обмежується заціпенінням, загальмованістю, посіпуванням м'язів обличчя, кінцівок, характерна блідість дитини. Важкий приступ починається з посіпування мімічних м'язів обличчя і наступним приєднанням судом кінцівок, ригідності м'язів потилиці, розладів дихання, загального ціанозу. Свідомість втрачається, з'являється піна на губах, мимовільне сечовиділення та дефекація. В цей час може виникнути зупинка дихання і серця.У дітей до 1 року частіше виникають клонічні судоми, а після року — тонічні. В перші 6 місяців еклампсія спостерігається з ларингоспазмом.

Клінічні прояви латентної спазмофілії характеризуються підвищеною збудливістю дитини і чіткими симптомами.

Симптом Хвостека – при легкому постукуванні пальцем по щоці у ділянці підочної ямки виникає скорочення м'язів обличчя на відповідному боці.

Симптом Труссо – стискання судинно-нервового пучка плеча через 3-5 хвилин викликає тетанію кисті («рука акушера»).

Симптом Ерба – подразнення серединного нерва у ліктьовому згині гальванічним струмом викликає скорочення м'язів кінцівки. Сила струму менша за 5 мА (в нормі –більша за 5 мА)

Феномен Маслова – короткочасна зупинка дихання внаслідок больового подразнення голкою (у здорової дитини не буває).

Симптом Люста – плантарне згинання стопи і відведення у бік під час постукування у місті виходу малогомілкового нерва біля головки мало­гомілкової кістки.

Дії медсестри, втручання при ларингоспазмі, еклампсії:

1. Негайно провести рефлекторну терапію:

- збризкати холодною водою;подразнювати корінь язика, щоб викликати акт блювання;подразнювати слизову оболонку носа катетером, щоб викликати рефлекторне чхання; натиснути великими пальцями кистей рук на центр долоні дитини для подразнення точок проекції гортані на долоні; надати свіже повітря; зробити інгаляцію киснем.

2. Негайно провести реанімаційні заходи:

- штучне дихання «рот у рот і ніс дитини»;

- боротьба з гіпоксією (маскова інгаляція 100% зволоженим киснем);

3. ввести протисудомні препарати. 0,5% розчин седуксену (реланіум, сібазон, діазепам) внутрішньом'язово або внутрішньовенне по 0,1 мл на 1 кг маси тіла до 1 року, до 5 років — 1,0-1,5 мл, після 5 років — 1,5-2 мл.

4. Внутрішньовенне ввести 10% розчин глюконату кальцію: до 6 міс — 0,5 мл, до 1 року — 1 мл, до 3 років — 2 мл.

5. Якщо ефект відсутній, — під наглядом лікаря краплинно внутрішньовенно ввести натрій оксибутират (ГОМК) - 50-120 мг/кг у 20% розчині глюкози.

6. Преднізолон як антагоніст вітаміну Д у дозі 2 мг/кг маси тіла в/венно або в/м'язово.

7. Після зняття судом продовжити призначати 10% розчин глюконату кальцію через кожні 2-3 години по 1 чайній ложці.

8. Для зменшення алкалозу – по 10 мг амонію хлориду 5% розчину по 1 чайній ложці 3-4 рази на день.

9. Застосувати седативні препарати на ніч — фенобарбітал по 0,005-0,01 в порошках, натрію бромід.

10. Призначити вуглеводну дієту у вигляді каш на овочевих відварах, овочевих пюре, соків.

Переглядів: 1804