• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мілітаризація Японії.

Наслідки Першої світової війни для Японії.

У Першій світовій війні Японія виступила на боці Антанти.

1. У роки війни Японія здійснила низку територіальних загар­бань у Китаї і Тихому океані.

2. Вашингтонська мирна конференція 1921-1922 рр. проголоси­ла політику "відкритих дверей" і "рівних можливостей" для всіх країн у Китаї, що значно послабило позиції Японії.

3. Під час війни Японія значно потіснила своїх конкурентів на світовому ринку:

• з 1915 по 1918 р. експорт Японії в Європу зріс на 60%, в Азію — на 125%, Південну Америку — на 60%, Африку — на 102%;

• перевага експорту над імпортом за роки війни становила 1400 млн ієн;

• золотий запас країни зріс з 350 млн ієн у 1914 р. до 2 млрд ієн у 1919 р.;

• Японія надала позики Англії, Франції, Росії (до жовтня 1917 р.) на суму 500 млн ієн.

4. У перші роки війни економіка Японії розвивалася досить ди­намічно:

• збільшився валовий національний продукт;

• зріс експорт промислової продукції в країни Південно-Східної Азії;

• зміцніли позиції японського капіталу в Китаї, Кореї та ін­ших країнах;

• в банківській справі домінувала "велика п'ятірка" — кон­церни "Ясуда", "Мілуї", "Міпубкл", "Сумітомо", "Дайіті".

5. Проте повільно Японія починає втрачати свої позиції на зовн­ішніх ринках у зв'язку з проникненням на Схід європейських і американських товарів.

6. Перша світова війна призвела до погіршення становища, бід­ності народних мас:

• зросли податки;

• виросли ціни на предмети першої необхідності;

• погіршилися умови праці.

7. Ускладнилося внутрішньополітичне становище Японії:

• серпень - вересень 1918 р.Відбулися "рисові бунти" стихійні виступи населення Японії проти зростання цін на основні продукти харчування, що охопили понад 100 млн. осіб;

• 1919 р.Відбулися багатотисячні страйки робітників. Робітники почали створювати профспілки (їх нараховува­лося понад 100);

• 1919 р.В Кореї (колонії Японії) вибухнуло антияпонське повстання;

• посилилася боротьба селянства, більшість якого була ма­лоземельна і безземельна.

8. 1920-1921рр. Японію не обійшла світова економічна криза.

9. Уряд Харі зробив спроби вивести країну з економічних і полі­тичних труднощів шляхом проведення поверхових реформ:

• 1919 р.прийняв Закон про зниження майнового виборчого цензу з 10 до 3 ієн річного прибуткового податку, що при­звело до збільшення числа виборців з 1 до 3 млн осіб;

• було проведено реорганізацію колоніальної адміністрації в Кореї і на Тайвані:

• намагався позбавити впливу олігархів і зміцнити роль по­літичних партій у суспільному житті.

1. Після Першої світової війни Японія утвердила за собою ста­тус провідної держави Тихоокеанського регіону.

2. Японія мала значну військово-морську перевагу на Далекому Сході і проводила агресивну зовнішню політику:

• у 1918-1922-рр. вона брала участь в інтервенції проти радянської Росії на Далекому Сході;

• активізувала експансію в Китай;

• намагалася поставити під свій вплив Монголію.

3. В Японії великий вплив мали радикально-шовіністичні кола, які виступали:

• за відродження "духу самурайства";

• за повернення до агресивної зовнішньої політики;

• проти рішень Вашингтонської конференції 1921-1922 рр., згідно з якими Японія повернула Китаю захоплені нею у 1914 р. території, трактуючи ці рішення як приниження національної гідності японців.

4. Угруповання "Молоді офіцери", сформоване з представників радикально налаштованих військових, робило ставку на силу, війну і агресію:

• у 1927 р. вони сприяли приходу до влади генерала Танаки;

• організували серію змов і політичних переворотів;

• домоглися, що зовнішня політика Японії набирала все більш агресивного характеру.

5.1927 р.Прем'єр-міністр генерал Танака надіслав імператоро­ві Японії меморандум, у якому були розроблені агресивні за­гарбницькі плани:

• захоплення Північно-Східного і Північного Китаю, Мон­голії;

• панування Японії в Південно-Східній Азії і в басейні Тихо­го океану.

6. У 30-х роках економіка Японії була переведена на мілітарист­ські рейки:

• воєнні витрати забирали 70-80% бюджетних коштів;

• удосконалювалося озброєння;

• посилився ідеологічний вплив на військовослужбовців у націоналістичному дусі, в дусі відданості імператору;

• протягом 1930-1935 рр. збройні сили Японії збільшилися з 250 до 400 тис. чол., у тому числі військово-морський флот із 75 до 100 тис. чол.;

• швидко розвивалася військова промисловість;

• проводилася мобілізація в армію;

• у зв'язку з мілітаризацією країни зростали податки;

•. понад 2 тис. фабрик і заводів виконували замовлення вій­ськового і військово-морського міністерств;

• до 1936 р. військові замовлення зросли в декілька разів;

• з 1932 по 1936 р. військова промисловість удвічі збільшила свої прибутки;

• у 1931 р. Японія почала серійний випуск важких бомбар­дувальників.

7. Значно зріс американський експорт в Японію важливих стра­тегічних матеріалів і стратегічної сировини (у 1937 р. порів­няно з 1936 р.):

8. Японія почала здійснювати свої загарбницькі плани:

• 1931-1932 рр.Японія окупувала Маньчжурію і створила маріонеткову державу — Маньчжоу-го на чолі з бувшим імператором Китаю Пу, якого скинули під час революції 1911р. Ліга Націй не визнала нової держави;

• 1933 р. Японія на знак протесту вийшла з Ліги Націй, що розв'язало їй руки для нових загарбань;

• 1935 р. Японія направила свої війська в Монголію;

• 1932-1936 рр.Японія окупувала низку китайських провін­цій;

• 1936р. Прихід до влади в Японії правого уряду К. Хірото, що призвело до зближення з фашистською Німеччиною. Уряд висунув свою програму подальшої експансії Японії "Основні принципи національної політики";

• 1936 р.Японія підписала з Німеччиною Антикомінтернівський пакт;

• 1937 р.Японія почала агресію проти Китаю. Вона захопи­ла Пекін, Таньцзянь та інші великі центри північної част­ини країни і спрямувала свої війська до центральних провінцій;

• 1938-1939 рр.Зіткнення японської армії з радянськими військами поблизу озера Хасан і в районі Халхін-Гола. Японські війська зазнали поразки.

3. Демократичний рух.

Після Першої світової війни в Японії виникають політичні партії, профспілки, незалежна демократична преса. 1920 р.Виникла Об'єднана ліга профспілок, навколо якої згурту­валося багато профспілкових організацій. 1920-1922 рр.Загальнодемократичне піднесення в країні. Вели­ку роль почали відігравати соціалісти.

1920 р.Організації соціал-демократичного спрямування об'єдналися в Соціалістичну лігу.

1921р. Уряд розпустив Соціалістичну лігу.

Була створена Японська федерація праці, в якій великий вплив мали ліві сили.

Була створена Партія пробудження народу — перша револю­ційна організація японського робітничого класу. Видатні японські діячі Сен Катаяма, Токуда, Кіото відвідали Москву.

1922 р.В Японії на базі різноманітних соціалістичних груп ви­никла Комуністична партія. Вона була заборонена у 1923 р.

1 вересня 1923 р.Японія пережила сильний землетрус, який за­брав життя 150 тис. людей. Уряд використав важку ситуа­цію, яка склалася в країні, для посилення репресій проти ре­волюційних організацій. Почалися масові арешти діячів робітничого і селянського руху.

1925 р. Прийнято Закон про загальні вибори. В країні було вве­дено загальне виборче право (тільки для чоловіків) віком від 30-ти років. У законі зберігався ценз осілості (1 рік) та грошова застава 2 тис. ієн за кожного кандидата, що по­збавляло робітників і селян можливості голосувати. Також було введено Закон про охорону громадського порядку, який передбачав до 10 років каторги за будь-які антимонар­хічні або антидержавні дії та ідеї.

1936-1937 рр.Вибори до парламенту, які завершилися перемо­гою демократичних сил. Але опозиційний парламент був розпущений. Були ліквідовані парламентська система і багатопартійність. Почався наступ на демократичні завою­вання трудящих.

1940р. Були розпущені ліберальні партії.

Заборонено діяльність профспілок і демократичних органі­зацій. Створено "Асоціацію допомоги трону".

Висновки:

1. У післявоєнний час в Японії у складній внутрішньо­політичній боротьбі зароджувалися багатопартійність і парламентська система.

2. Учасники демократичного руху були розрізненими і не мали загальнонаціональних центрів.

3. Демократичний рух в Японії перебував у надзвичайно складних умовах, оскільки він переслідувався владою.

4. Наступ на демократію в Японії посилився у 30-х роках, що призвело до ліквідації парламентаризму і багатопартійно­сті.

Читайте також:

1. МІЛІТАРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ. ЕВАКУАЦІЯ
2. Мілітаризація країни

Переглядів: 8199