• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості звернення стягнення на окремі види майна боржника

Підготовка та проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна

Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника-юридичної особи

У випадку реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника-юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника-юридичної особи. Однак до початку процедури звернення стягнення на майно правонаступника державний виконавець має звернутися до відповідного суду з заявою (поданням) про заміну вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником.

У випадку ліквідації боржника-юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого (якщо ліквідаційна комісія ще не створена) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку. У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню.

Подеколи в практиці примусового виконання виникає ситуація, коли боржник-юридична особа має істотні борги за тисячами виконавчих документів, однак примусове стягнення за цими документами є неможливим через відсутність бухгалтерської документації, недостатність власного майна, відсутність керівного складу підприємства тощо. Законні підстави для закінчення виконавчого провадження у такому разі відсутні, і зведене виконавче провадження не виконується роками. В такому разі орган державної виконавчої служби, що провадить примусове виконання, справі звернутися до господарського суду з заявою про порушення вправи про банкрутство підприємства-боржника за умов, що на виконанні такого органу ДВС перебувають постанови про стягнення виконавчого збору на суму, що перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної платні.

Визнання господарським судом неспроможного боржника банкрутом надасть можливість відділу ДВС закінчити провадження за означеними „безперспективними" провадженнями.

Спеціалізована організація провадить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою. До заявки додаються:

• копія виконавчого документа;

• копія акта арешту майна;

• документи, що характеризують об'єкт нерухомості;

• копії документів, що підтверджують право власності або право користування нерухомим майном;

• копія рішення про відведення земельної ділянки.

У разі продажу об'єкта незавершеного будівництва державний виконавець додає до заявки також копію рішення про відведення земельної ділянки та копію дозволу місцевого органу виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво.

До речі, реалізація об'єктів незавершеного будівництва ускладнена певними правовими колізіями. За нормами статті 331 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту його створення (завершення будівництва), а в певних випадках - з моменту прийняття цього майна до експлуатації або його державної реєстрації. Таким чином, звернення стягнення на самий об'єкт нерухомого майна є неможливим через те, що він ще не належить боржникові.

Звернення стягнення на цей об'єкт незавершеного будівництва можливе, якщо визнати незавершену споруду сукупністю будівельних матеріалів та обладнання. Разом з тим, за умовами договору підряду матеріали та обладнання до моменту завершення будівництва можуть належати не лише боржникові, але й підрядчику і третім особам, що поставляють матеріали та обладнання для будівництва. Тому встановлення права власності на матеріали та обладнання, з яких споруджується об'єкт незавершеного будівництва, є основним завданням державного виконавця при реалізації цього виду майна.

А оскільки об'єкт незавершеного будівництва (який за ЦК України не є нерухомістю) фактично носить всі ознаки нерухомого майна -вони розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, то проблеми з реалізацією об'єкта незавершеного будівництва існуватимуть і у спеціалізованої торговельної організації, яка безпосередньо провадить реалізацію, тому що процедура реалізації нерухомого та рухомого майна значно різняться.

Акт про проведення прилюдних торгів нерухомого майна затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби і є підставою для видачі відповідним органом свідоцтва про право власності.

Це свідоцтво є підставою для видачі відповідним органом акта про право власності на земельну ділянку в порядку, передбаченому законодавством.

Порядок проведення прилюдних торгів з продажу арештованого Державними виконавцями нерухомого майна боржників визначається Міністерством юстиції України.

Зокрема, порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року за № 42/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року № 480/3773, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 67/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №746/4039.

Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане протягом двох місяців, то воно підлягає переоцінці у термін не більше 10 днів. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників та в строк не більше 5 днів передає акт переоцінки майна торговельній організації. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна.

Якщо в місячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, то державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна. Продаж нерухомого майна здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України, і визначеними на тендерній (конкурсній) основі. Міністерство юстиції України із спеціалізованими організаціями, укладає генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.

Передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

Після завершення оцінки майна та доведення її до відома сторін виконавчого провадження державний виконавець у п'ятиденний строк, після закінчення строку оскарження оцінки, повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції та спеціалізовані організації, з якими укладено договори, про наявність арештованого майна, місцезнаходження (зберігання), оцінку, за якою воно виставляється на продаж, установлює дату огляду арештованого майна та строк (не більше п'яти робочих днів з дати огляду арештованого майна), до якого спеціалізовані організації подають заяву про участь у конкурсі відповідному регіональному відділу державної виконавчої служби стосовно його реалізації.

Спеціалізовані організації про прийняте рішення повідомляють державного виконавця. У заяві про участь у конкурсі зазначаються назва спеціалізованої організації, реквізити (адреса, телефон тощо).

Спеціалізовані організації, які не бажають брати участь у конкурсі, зобов'язані в зазначений державним виконавцем термін письмово повідомити регіональні відділи державної виконавчої служби та державного виконавця про таку відмову.

Щотижня відповідним регіональним відділом державної виконавчої служби проводиться конкурс між спеціалізованими організаціями, з якими укладено договори стосовно передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна, про що обов'язково, не пізніше, ніж за один день до проведення, інформуються зазначені спеціалізовані організації.

Для організації та проведення конкурсу начальник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції не рідше, ніж один раз у рік своїми наказами затверджують комісію у складі голови та двох членів з числа працівників відповідного регіонального відділу державної виконавчої служби. Секретарем комісії призначається один з членів комісії.

У визначені день та час у ході засідання конкурсної комісії, після оголошення інформації про арештоване майно, що буде передано на реалізацію, спеціалізовані організації, які виявили бажання брати участь у конкурсі, безпосередньо голові конкурсної комісії подають пропозиції щодо реалізації арештованого майна в опечатаному конверті.

У пропозиціях зазначаються:

• обґрунтована інформація щодо технічних можливостей для забезпечення організації реалізації арештованого майна та виконання взятих зобов'язань, зокрема: наявність відповідних приміщень, які забезпечують необхідні умови для проведення аукціонів чи прилюдних торгів (чи їх оренди); наявність складських приміщень та їх технічні характеристики; наявність технічних можливостей для транспортування арештованого майна тощо;

• У разі необхідності наявність ліцензій чи інших дозволів на реалізацію окремих видів майна відповідно до вимог чинного законодавства;

• розмір комісійної винагороди;

• інша необхідна інформація щодо можливостей спеціалізованої організації із забезпечення належної реалізації арештованого майна та виконання взятих зобов'язань.

Засідання комісії є відкритим. За результатами розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями комісія шляхом голосування визначає переможця, який здійснюватиме реалізацію арештованого майна. Рішення про визначення переможця приймається простою більшістю голосів. Майно передається на реалізацію тій спеціалізованій організації, яка запропонувала найбільш привабливі умови продажу арештованого майна, однак розмір комісійної винагороди не є визначальним при оголошенні переможця, оскільки комісія приймає рішення щодо переможця конкурсу на підставі всієї сукупності умов реалізації. Після закінчення засідання комісії складається протокол про результати проведення конкурсу, у якому зазначаються: відомості про учасників конкурсу; результати голосування; обґрунтування визначення переможця.

Протокол про результати проведення конкурсу підписується всіма членами комісії, які брали участь у голосуванні. Якщо спеціалізованими організаціями запропоновано однакові умови або всі спеціалізовані організації відмовилися від прийняття на реалізацію запропонованого арештованого майна, воно за рішенням конкурсної комісії передається на реалізацію спеціалізованій організації за алфавітом у порядку черговості.

Результати проведеного конкурсу оголошуються відразу після його проведення та підписання протоколу. Представники спеціалізованих організацій, які були присутні при проведенні конкурсу, ознайомлюються з протоколом під підпис.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, установлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через 5 днів після накладення арешту. У разі накладення арешту при відкритті виконавчого провадження майно передається на реалізацію не раніше, ніж через 10 днів, тобто після закінчення строку для оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Якщо вартість майна перевищує 20000 грн., то документи на реалізацію такого майна передаються державним виконавцем до спеціалізованої торговельної організації через відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

Державний виконавець подає до відповідного відділу державної виконавчої служби всі необхідні документи на реалізацію майна. Зазначений відділ державної виконавчої служби в 3-денний термін з моменту надходження документів, у разі їх відповідності чинному законодавству України, надсилає їх до відповідної спеціалізованої торговельної організації для укладення з відділом державної виконавчої служби договору про надання послуг з реалізації арештованого майна. У разі виявлення невідповідності матеріалів вимогам чинного законодавства України відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського управління юстиції у 3-денний термін повертає ці документи до відділу державної виконавчої служби, що їх надав, для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Якщо вартість майна перевищує 200000 грн., то документи на реалізацію такого майна передаються державним виконавцем до спеціалізованої торговельної організації після погодження Міністерством юстиції України у такому порядку:

1) державний виконавець подає до відповідного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції всі необхідні документи на реалізацію арештованого майна;

2) зазначений відділ державної виконавчої служби в 3-денний термін з моменту надходження цих документів, у разі відповідності їх чинному законодавству України, надсилає копії до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

3) Мін'юст України в 5-денний термін з моменту надходження зазначених документів, у разі відповідності їх чинному законодавству України, надає погодження на укладення договору про надання послуг з реалізації арештованого майна, про що письмово повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;

4} відповідний відділ державної виконавчої служби у 3-денний термін з моменту їх надходження надсилає зазначені документи до спеціалізованої торговельної організації для укладення з відділом державної виконавчої служби договору про надання послуг з реалізації арештованого майна;

5) у разі виявлення невідповідності матеріалів вимогам чинного законодавства України відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції у 3-денний термін повертає ці документи до відділу державної виконавчої служби, що їх надав, а Мін'юст України у 5-денниЙ термін - до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Продукти та інші речі, що швидко псуються, передаються на реалізацію негайно після накладення на них арешту. Між спеціалізованою торговельною організацією та відділом державної виконавчої служби, від імені якого договір підписує начальник цього відділу державної виконавчої служби, укладається договір про надання послуг з реалізації арештованого майна. При передачі арештованого майна (за винятком нерухомого) складається акт приймання-передавання, який є невід'ємною частиною договору про надання послуг з реалізації арештованого майна.

Кошти, отримані від реалізації арештованого майна, вносяться на депозитний рахунок відділу, після чого державним виконавцем здійснюється їх розподіл відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження".

Після реалізації арештованого майна або закінчення терміну реалізації майна після його переоцінки, спеціалізованою торговельною організацією складається акт про виконання робіт, в якому вказується понесені цією організацією витрати, що підлягають відшкодуванню, з доданням копій підтверджу вальних документів. Акт про виконання робіт у 3-денний строк з дня надходження коштів від покупця майна або закінчення терміну реалізації майна після його переоцінки (разом із копіями підтверджувальних документів) передається на затвердження начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби.

Не пізніше наступного дня після надходження акта виконаних робіт він підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби і повертається спеціалізованій торговельній організації. У випадку, коли майно не реалізоване у встановленому порядку, і в разі потреби його подальшого зберігання, державний виконавець не пізніше п'яти днів з моменту закінчення строку реалізації майна після його переоцінки укладає договір відповідального зберігання.

Звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення,земельну ділянку.Конституцією України встановлено особливий правовий режим житла, зокрема, його недоторканність та заборону позбавлення житла за винятком випадків, передбачених законом.

Тому в процедурі примусового виконання судових рішень звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру.

Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові, оскільки остання за законом наслідує юридичну долю нерухомості, що на ній розташована.

У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (зокрема, місцеве бюро технічної інвентаризації) про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.

Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає повідомлення нотаріальному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.

У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувана. Якщо стягувач у 20-денний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця, не авансує витрати на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого нерухомого майна провадиться відповідно до закону шляхом продажу з прилюдних торгів.

Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса або за рішенням суду. Звернення стягнення на предмет іпотеки (як одного з різновидів застави) і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.

На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором.

Після повного розрахунку покупця за придбану нерухомість на підставі протоколу про реалізацію предмета іпотеки та документів, що підтверджують розрахунок за придбану нерухомість, державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.

В акті зазначаються:

• ким, коли і де провадилася реалізація предмета іпотеки;

• коротка характеристика реалізованої нерухомості;

• прізвище, ім'я та по батькові (найменування юридичної особи), адреса покупця;

• сума коштів, внесена за придбану нерухомість;

• прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;

• дані про правоустановчі документи, що підтверджують право власності на предмет іпотеки.

Цей акт державний виконавець подає на затвердження начальнику (заступнику начальника) відповідного відділу державної виконавчої служби.

Затверджений начальником (заступником начальника) відділу державної виконавчої служби акт державний виконавець видає покупцеві, а копії акта надсилає стягувачеві і боржникові.

На підставі копії цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. Адміністративний арешт як вид адміністративного стягнення
9. Адміністративні правопорушення та адміністративні стягнення.
10. Адміністративні стягнення.
11. Аналіз майна підприємства.
12. Аналіз майна підприємства.

Переглядів: 1379