• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гібридизація

План

План

Тема 1: Плодоношення деревних та чагарникових порід. Облік урожаю насіння.

Основи лісового законодавства.

Коротка історія лісокультурних робіт.

Вирощування дерев в Україні розпочалося з осілого життя наших предків, коли вони почали займатися землеробством.

Після прийняття християнства монастирі стають одними із основних центрів створення плодових садів, парків, інтродукції цінних видів дерев. Біля багатьох монастирів були і лісові розсадники. За часів Запорізької Січі сувора необхідність заставляла козаків берегти ліси. Запорізькі козаки закладали сади і ліси насамперед на Дніпровських островах. Початок лісокультурної справи – за часів Петра І (Петрова діброва під Таганрогом, Ліндуловська роща під Петербургом). Перший посібник – праця російського вченого

А.Г. Болотова “О рублении, поправлении и заведении лесов” (1766р).

Після знищення в 1775 році Запорізької Січі Катерина ІІ роздала землі козаків своїм фаворитам, офіцерам і російським поміщикам. Створене в степу Велико-Анадольське лісництво (лісничий В.Н. Графф) дало початок степовому лісорозведенню (1843р.).

Серед піонерів захисного лісорозведення особливе місце належить І.Я. Данилевському, В.Я. Ломиковському, В.П. Скаржинському, І.І. Корнісу, В.Е. Граффу та інші.

В 20-30 роки 20 ст. плідно працювали на лісокультурній ниві Є.В. Алєксєєв, Г.М. Висоцький, П.С. Погребняк, А.Б. Жуков, С.С. П’ятницький, М.М. Вербицький, В.Е. Шмідт.

Складні періоди переживало лісорозведення під час війни, можна сказати, що воно було повністю занедбано. Післявоєнні роки відзначалися високими темпами лісорозведення. Висаджували в три рази більше ніж рубали.

На даний час рубка лісу і лісовідновлення приблизно занаходиться у співвідношенні І:І.

В лісовому кодексі України 2006р., розділ 5, гл.14, ст. 79-82 йде мова про відтворення лісів.

Мета:Навчити студентів способам кількісної та відносної оцінки врожаю.

Забезпечення:Шкала Каппера, шкала Нестерова, шкала Корчагіна.

Питання для самостійної роботи:Фенологічні спостереження та оцінка урожаю по фазах (шкала Каппера та Корчагіна) – ознайомитись.

1.Початок плодоношення деревних та чагарникових порід, періодичність плодоношення, насіннєві роки.

2.Фактори, які впливають на урожайність плодоношення.

3.Фенологічні спостереження за плодоношенням деревних порід.

4.Способи кількісної оцінки врожаю.

5.Відносна оцінка врожаю.

Література:Родін А.Р. ст. 8-15, Калінін М.І. ст. 10-14, Гордієнко М.І. ст. 12-14.

1.На терміни початку плодоношення різних порід впливають навколишнє середовище та генетичні особливості.

Періодичність плодоношення – це час, через який повторюється рясне плодоношення. Насіннєві роки – це роки з рясним плодоношенням. Щорічно, або через рік – береза, тополя, верба, вільха; через 2-3 роки – в’яз, липа, ліщина; через 3-4 роки – граб, клен, ясен; через 4-6 років – модрина, ялиця, сосна, ялина; через 6-7 років – дуб, бук.

2.Фактори, які впливають на урожайність плодоношення:

а) густота деревостану;

б) родючість грунту;

в) погодньо-кліматичні умови.

3.Для проведення фенологічних спостережень закладають пробні площі. Їх закладають в усіх лісонасіннєвих об’єктах: ЛП, ПЛНД, ТЛНД. Пробні площі розміщують так, щоб одна сторона межувала з лісовою поляною, просікою, дорогою. Спостерігаються по трьох фазах: 1) цвітіння, 2) утворення зав’язі і плодів, 3) достигання плодів і насіння. Маючи ці спостереження по шкалах оцінюємо і прогнозуємо урожай.

4.Способи кількісної оцінки врожаю:

- спосіб суцільного обліку – закладають пробну площу 0,1-0,25 га. зрубують, або і не зрубують всі дерева. Збирають з ростучих, або зрубаних дерев всі шишки, плоди, насіння, зважують. Потім дані переводять на один га;

- спосіб модельних дерев. На пробній площі роблять суцільний перелік та розподіляють їх при цьому по класах Крафта. Вирубують по 10% дерев з кожного класу. Визначають масу шишок, або плодів в середньому на 1 дерево кожного класу. Тоді перераховують на кількість дерев відповідного класу по Крафту і сумують одержані дані, встановивши таким чином урожайність на пробній площі і на 1 га;

- спосіб середнього модельного дерева –роблять суцільний перелік на пробній площі. Відбирають 4-5 модельних дерев, які близькі до середніх показників. Модельні дерева рубають, визначають вагу шишок або плодів, взнають в середньому на одне дерево і тоді на всі дерева на пробній площі. Потім дані переводять на 1 га. і всю площу;

- спосіб обліку по опалих плодах і насінні –цей спосіб використовують для крупного насіння (дуб, каштан, горіх, бук). На пробних площах влаштовують облікові площадки 25м² кожна, які перед опаданням насіння розчищають, потім опале насіння періодично збирають і зважують;

- метод насіннємірів – використовують для легкого насіння. На пробній площі встановлюють вловлювачі насіння круглого або чотирикутного січення з поверхнею 0,25м². Опале насіння зважують через 3-5 днів. На площі 0,25 га необхідно виставити не менше 50 насіннємірів. Недоліком цього методу є те, що не все насіння опадає – зменшується точність.

5.Спосіб відносної оцінки врожаю, називають ще окомірним способом. В основному використовують дві шкали:

- шкала В.Г. Каппера на ТНЛД та лісосіках для збору насіння, 6-ти бальна для дерев і 3-ох бальна для чагарників. Закладають пробні площі 0,1-0,5 га. Необхідна умова, щоб було не менше 100 дерев;

- шкала Корчагіна А.А. для лісонасіннєвих плантацій та ПЛНД. Закладають пробні площі 0,25 га, на якій ведуть спостереження за 15-20 модельними деревами. Потім визначають середній бал плодоношення. (обов’язково ознайомитись із шкалами).

Тема 2:Лісова селекція і насінництво.

Мета:Ознайомити студентів із завданнями лісової селекції та насінництва, навчити їх відбирати в натурі плюсові та мінусові дерева насадження.

Забезпечення:Плакат плюсового дерева,технічна документація: “Карточка попереднього відбору плюсового дерева”, “Паспорт плюсового насадження”.

Питання для самостійної роботи:Позначення плюсових дерев в натурі (схематично у вигляді малюнка із всіма параметрами) та мінусових і нормальних для порівняння.

Література:Гордієнко М.І. ст.3, Дебринюк Ю.М. ст.30-31.

1. Поняття про лісову селекцію та генетику, їх завдання.

2. Методи селекції.

3. Селекційна оцінка дерев та деревостанів.

Література:Родін А.Р. ст. 15-24, Калінін М.І. ст. 29-30, Гордієнко М.І. ст. 4-6, Дебринюк Ю.М. ст. 29-32.

1. Лісова селекція (ДСТУ 2980-95) – це відбирання куращих, перспективних і господарсько-цінних форм деревних рослин, а також виведення нових сортів лісових порід.

Генетика вивчає закони спадковості та мінливості.

Мутація – це зміна структури генів. Мутагенез – це коли мутації одержують штучно під дією фізичних та хімічних мутагенів (опромінення, зміна температури, ультразвук, неорганічні та органічні речовини).

Поліплодія – це явище, при якому спостерігається збільшення кількості хромосом в клітинах поділу (наприклад триплоїдний набір 57 хромосом).

Поліплодія часто викликає таке явище як гетерозис.

Гетерозис - це посилений ріст рослин через збільшену кількість хромосом.

2. Методи селекції. 1) Селекційний відбір. 2) Гібридизація.

Селекційний відбір проводиться з метою відбору більш продуктивних, швидкорослих, стійких, довговічних деревостанів. Він проводиться шляхом простого окомірного відбору (масовий, груповий, індивідуальний).

Гібридизація – це схрещування рослин з різними спадковими властиовстями. Насіння, яке одержують після схрещування називається гібридним, а рослини, вирощенні з цього насіння – гібридами.

Читайте також:

1. Біотехнологія і гібридизація соматичних клітин
2. Гібридизація
3. Гібридизація
4. Тема: Соматична гібридизація та клонування

Переглядів: 1171