Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Плюмбум

Метали і металоїди як забруднювачі харчових продуктів та їх біологічна дія

 

Плюмбум — звичайний природний інградієнт нашої їжі, але якщо його вміст не перевищує встановленої норми. Добове вживання Плюмбуму з їжею становить 200-300 мкг, близько 10% цієї кількості всмоктується в кишковому тракті, внаслідок чого в кров потрапляє 20-30 мкг Плюмбуму щоденно.

Середній вміст Плюмбуму в різних продуктах знаходиться в межах 0,03-0,40 мг/кг. Найменше Плюмбуму в молоці, а найбільше — в консервованих фруктах.

М'ясо і риба, як правило, не містить загрозливих кількостей Плюмбуму, хоч він може інколи потрапити туди внаслідок відстрілу дичини або рибної ловлі.

Більшість природних вод мають вміст Плюмбуму до 5 мкг/л, для питної води ВООЗ рекомендувала гранично допустимі концентрації Плюмбуму — 50 мкг/л. Плюмбум може потрапляти у водоймища разом зі стічними промисловими водами хімічних і електрохімічних виробництв.

У наш час Плюмбум може бути у великих кількостях у домашніх винах, якщо для їх виготовлення використовувати посуд, де є Плюмбум або його припої. У промислових винах вміст Плюмбуму досить малий. Отруєння соками або винами домашнього виробництва траплялися в Югославії, США і Канаді. Тому посуд обов'язково потрібно перевіряти на виділення ним Плюмбуму. Для виробництва, кулінарії та інших харчових цілей можна застосовувати лише той посуд, який не призводить до забруднення.

Аналітично виявлено, що Плюмбум в організмі людини є практично в усіх органах і тканинах. У тілі чоловіка Західної Європи масою близько 70 кг в середньому в нормі є від 100 до 400 мг елемента, з цієї кількості близько 92% знаходиться в кістках, до 1 мг/кг — у печінці, значно менше його в нирках. Плюмбум проникає в плід через плаценту матері, через це в організмі новонароджених уже є певна кількість Плюмбуму. На вбирання організмом Плюмбуму впливають Кальцій і Ферум. Якщо їх недостатньо в організмі, то це сприяє адсорбції Плюмбуму. Такий же ефект викликає дієта з підвищеним вмістом вуглеводів, але з дефіцитом білків.

Плюмбум, що всмоктався ворсинками кишечника, потрапляє в кров, де знаходиться переважно в еритроцитах, там його концентрація в 16 разів більша, ніж у плазмі крові.

Виводиться елемент з фекаліями, сечею і потом, причому через кишечник — близько 90%, з інших 10% три чверті — з сечею, а решта — через волосся, нігті і піт.

Плюмбум має здатність виводитися з молоком, тому в тих місцевостях, де навколишнє середовище має високий його вміст, він може забруднювати жіноче і коров'яче молоко.

Для токсичних металів існує поняття напівперіод біологічного життя металу. Якщо металу більше поглинається, ніж виводиться, то він нагромаджується в організмі. У випадку рівноцінних кількостей досягається рівновага. Але трапляється і так, що виділення перевищує надходження.

Напівперіод біологічного життя металу Т'½ — це час, необхідний для зниження удвічі вихідного вмісту металу, який назбирався в органі чи в організмі. В середньому половинна кількість Плюмбуму виводиться з організму за 5 років, а з кісток — за 10 років. За іншими даними Плюмбум оновлюється в тканинах за 19 днів, а половинна кількість його виводиться з кісток за 20 років.

Вміст Плюмбуму у волоссі людей однієї місцевості різний, що пояснюється різною кількістю його в їжі.

Біологічна дія великих кількостей Плюмбуму добре відома. Він діє на чотири системи органів: кровотворну, нервову, шлунково-кишкову і ниркову. Гостре отруєння Плюмбумом проявляється у вигляді шлунково-кишкових розладів, відзначається втрата апетиту, диспепсійні явища, можуть бути запори і приступи кольок з інтенсивними болями в животі. Зараз випадки отруєння Плюмбумом трапляються рідко, частіше зустрічаються хронічні отруєння в робітників, які за своїми професіями мають відношення до свинцю. У таких робітників спостерігалася блідість, викликана анемією легкого ступеня. Плюмбум впливає на багато стадій синтезу гема, він блокує фермент, що каталізує процес утворення гемоглобіну, викликає розлад нервової системи у вигляді енцефалопатії, знижує розумові здібності, спричинює агресивну поведінку. Раніше люди,вживали надмірну кількість Плюмбуму з їжею і напоями, хворіли на розлад периферійної нервової системи, що проявлялось у повисанні кистей рук і стоп ніг.

Навіть невелике, але регулярне надходження Плюмбуму в організм, якщо тільки воно затяжне, викликає хронічне захворювання нирок. У гірників, які видобували свинцеву руду спостерігали підвищену смертність від раку легень.

 


Читайте також:

  1. Ультрамікроелементи з ще меншою концентрацією (аурум, аргентум, платина, плюмбум, бром тощо).




Переглядів: 1684

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Джерела, шляхи і механізми забруднення харчових продуктів металами і металоїдами. | Кадмій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.