МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Кар'єра як індивідуальна зміна.Розробка індивідуальних планів управління поліпшенням результатів роботи. Заходи перед початком та після ініціювання змін.
Аналіз соціологічної літератури дає змогу уявляти сутність трудової кар'єри, її чинники, етапи і скласти певну класифікацію її видів. Водночас цього недостатньо, щоб, по-перше, зрозуміти особливості ділової кар'єри, тобто кар'єри менеджера; по-друге, дістати уявлення про закономірності управління кар'єрою. Тому дослідження ділової кар'єри доцільно проводити на стику соціології праці, менеджменту персоналу і самоменеджменту. Найбільш вивчене це явище соціологією. У широкому значенні під кар'єрою розуміють загальну послідовність етапів розвитку людини в основних сферах її життєдіяльності, зокрема трудової, суспільної, дозвілля та ін. У вузькому значенні кар'єру розуміють як послідовність занять, виконуваних індивідом протягом його трудового життя. Кар'єра розглядається як прояв індивідуальної соціальної мобільності. Залежно від сфер діяльності вона буває: трудова, посадова, політична, службова, артистична та ін. Трудову кар'єру визначають як послідовність займаних індивідом робочих місць в ієрархічній системі трудової діяльності суспільства, а також як сам процес переміщення працівника з нижчих позицій на вищі. Трудова кар'єра розглядається як індивідуальна трудова мобільність. На неї поширюються закономірності процесу мобільності. Трудова кар'єра розглядається, з одного боку, як процес зміни індивідом робочого місця, а з другого — як процес виникнення рішення про зміну роботи, його мотивація. Загальна схема зміни робочого місця охоплює: • зовнішні стимули й гальма зміни робочого місця; • індивіда та його особистісні характеристики; • ставлення індивіда до зміни робочого місця й акту переходу. Види трудової кар'єри в літературі розрізняють за достатньо широким колом підстав. Залежно від кількості займаних робочих місць протягом трудової діяльності: • стабільна кар'єра, якщо трудова діяльність обмежена одним робочим місцем; • динамічна, якщо були зміни робочих місць (чи хоча б однієї з його основних характеристик). Залежно від напрямків переходів: • горизонтальна кар'єра, якщо відбувається перехід на робочі місця того самого соціального рангу; • вертикальна, якщо відбувається перехід на робочі місця різних соціальних рангів; • змішана, яка об'єднує ділянки горизонтальної і вертикальної кар'єр; • висхідна в разі переходу з робочих місць нижчих соціальних рангів на вищі; • спадна (деградація) в разі переходу з робочих місць вищих соціальних рангів на нижчі; • зиґзаґоподібна, яка поєднує у собі ділянки висхідної і спадної кар'єр. Залежно від швидкості переходів із одного робочого місця на інше: • нормальна кар'єра, якщо за швидкістю переходів співвідноситься із середнім показником професійної групи; • стрімка, якщо за швидкістю переходів випереджає нормальну кар'єру в два і більше рази; • бурхлива, якщо поєднує в собі ділянки як висхідної, так і стрімко спадної кар'єри. Фінський дослідник П. Синісало до стабільної і нестабільної кар'єр додає ще дві: • призупинену, яка охоплює тих, хто часто був без роботи, а періоди зайнятості чергувалися з періодами безробіття; • навчальну кар'єру, що стосується тих, хто здобуває кваліфікацію або перекваліфіковується, а також навчається на курсах підвищення кваліфікації. Характерно, що між двома останніми видами кар'єр виявлені найбільші розходження в пріоритетах сфер діяльності. Так, представники навчальної кар'єри більшого значення надають навчальній діяльності, особливо розвитку професійних знань та умінь, підвищенню загального рівня знань, культури, творчій діяльності й мистецтву. Водночас вони менше уваги приділяють забезпеченню свого економічного й родинного стану. Для представників призупиненої кар'єри характерна недооцінка значення професійних знань і навичок, відпочинку, ідеологічної, суспільної і політичної діяльності. Тобто ті, хто був обділений доступом до цих видів діяльності, найменше до них і тягнуться. Зауважимо, що ці висновки мають практичне значення для розуміння проблем трудової кар'єри молодих людей і в Україні у зв'язку з переходом до ринкової економіки. В економічній літературі трапляється виокремлення двох видів кар'єри: професійної та внутрішньоор-ганізаційної (у значенні відповідно динамічної і стабільної) кар'єри. Крім вертикального і горизонтального напрямків внутрішньоорганізаційної кар'єри, виокремлюється так званий доцентровий напрямок. Робоча історія (трудовий шлях) Доцентрова кар'єра — це рух до ядра, до керівництва організації. Наприклад, запрошення працівника на недоступні раніше зустрічі, наради як формального, так і неформального характеру, довірчі звертання, окремі важливі доручення керівництва. Іноді поряд із професійною розрізняють: • галузеву кар'єру, якщо відбувається переміщення • територіальну (міграція), якщо зміна робочого місця пов'язана зі зміною природно-географічного середовища. На кар'єру впливають особистісні, соціальні, ринкові чинники, а також чинники соціально-трудової ситуації.
|
||||||||
|