• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Арешт, суд, розп’яття Мт. 26: 36-75

Іоанн 13: 1-17

1. Напередодні Пасхи Ісус, знаючи, що настала година Йому перейти від світу цього до Батька, показав діянням, що, полюбивши Своїх, котрі живуть у світі, до кінця полюбив їх.

2. І під час вечері, коли диявол уже поклав у серце Юді Іскаріоту, синові Симона, зрадити Його,

3. Ісус, знаючи, що Батько все віддав у руки Його, і що Він від Бога прийшов і до Бога йде,

4. Звершивши вечерю, підвівся, скинув із Себе верхню одежу, узяв рушника й підперезався;

5. Потім налив води до вмивальниці і почав обмивати ноги учням і витирати рушником, котрим був підперезаний.

6. Підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Господе! Чи Тобі обмивати ноги мої?

7. Ісус сказав йому у відповідь: Що Я вчиняю, зараз ти не відаєш, а зрозумієш потім.

8. Петро каже Йому: Не обмиєш ніг моїх повік. Ісус відповідав Йому: Якщо не обмию тебе, не маєш частки зі Мною.

9. Симон Петро сказав Йому: Господе! Не тільки ноги мої, але й руки та голову!

10. Ісус сказав Йому: Обмитому треба лише ноги обмити, тому що чистий увесь; і ви чисті, але не всі.

11. Бо знав Він зрадника Свого, тому й сказав: Не всі ви чисті.

12. А коли обмив їм ноги і одягнув одежу Свою, то приліг і сказав їм: Чи знаєте, що Я вчинив вам?

13.Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я є Той.

14. Отож, якщо Я, Господь і Учитель, обмив ноги вам, то ви також мусите обмивати ноги один одному:

15. Бо Я показав вам приклад, щоб ви також чинили те саме, що Я вчинив вам.

16. Істинно, істинно повідую вам: Служник не більший за господаря свого, і посланець не більший від того, хто послав його.

17. Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.

36. Відтак приходить з ними Ісус на місцину, що називається Гетсиманія, і говорить учням: Посидьте тут, доки Я піду, помолюся там.

37.І, взявши з Собою Петра і обидвох братів Зеведеєвих, почав сумувати й тужити.

38.Тоді сказав їм Ісус: Душа Моя тужить смертельно; побудьте тут і попильнуйте зі Мною.

39. І, пройшовши трохи далі, упав ницьма обличчям Своїм, молився і казав: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обмине Мене чаша оця; а втім, не як Я хочу, але як Ти.

40. І повернувся до учнів, й знайшов їх сплячими, і сказав Петрові: Чи й справді не могли ви одну годину помолитися зі Мною?

41. Пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу: дух бадьорий, а плоть немічна.

42. І знову, як відійшов удруге, молився, кажучи: Батьку Мій! Якщо не може ця чаша обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя.

43. І знову повернувся до учнів і знайшов їх сплячими, бо очі в них обважніли.

44. Він знову залишив їх, відійшов і помолився втретє, виповівши ті самі слова.

45. Тоді прийшов до учнів Своїх і сказав їм: А ви все ще спите? Ось наблизилася година, і Сина Людського віддадуть до рук грішників;

46.Підводьтеся, підемо: Ось, наблизився той, що зрадив Мене.

47. І коли Він ще говорив, аж ось, Юда, один із дванадцятьох, прийшов, і з ним безліч народу з мечами й кілками, від першосвящеників і старшин народних.

48. А той, що зрадив Його, подав їм знак і сказав: Кого я поцілую, Той і є, візьміть Його.

49. І тієї ж хвилі підійшов до Ісуса й сказав: Радій, мій Учителю! І поцілував Його.

50. А Ісус сказав йому: Друже, для чого ти прийшов? Тоді підійшли й поклали руки на Ісуса – взяли Його.

51. І ось, один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, витягнув меча свого і вдарив служника першосвященика – відтяв йому вухо.

52. Тоді сказав йому Ісус: Поверни меча твого на його місце, бо всі, що взяли меча, від меча загинуть.

53.Чи гадаєш собі, що Я не можу зараз ублагати Батька Мого, і Він пришле Мені більше, ніж дванадцять легіонів Ангелів?

54. А яким чином справдиться Письмо, що так має статися?

55. Тієї хвилини Ісус сказав народові: Немов на розбійника вийшли ви з мечами й кілками взяти Мене; щодня сидів Я з вами, навчаючи в храмі, і ви не брали Мене.

56. Це все сталося, щоб справдилися писання пророків. Тоді всі учні покинули Його і повтікали.

57. А ті, що взяли Ісуса, повели Його до Кайяфи, першосвященика, куди зібралися книжники і старшини.

58. А Петро йшов за Ним здалеку, до подвір‘я першосвященика; а коли зайшов у двір, то сів із служниками, аби побачити кінець.

59. Першосвященики і старшини і увесь синедріон шукали лжесвідчення супроти Ісуса, щоб зрокувати Його на смерть.

60. І не знаходили; і, хоч багато лжесвідків приходило, не знайшли. Але нарешті прийшли два лжесвідки.

61. І сказали: Він казав: Можу зруйнувати храм Божий і за три дні спорудити його.

62. І підвівся першосвященик і сказав Йому: Чому нічого не відповідаєш? Що вони супроти Тебе свідчать?

63. Ісус мовчав. І першосвященик сказав Йому: Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий?

64. Ісус сказав йому: Ти сказав; навіть повідую вам: віднині бачитимете Сина Людського, що сидить праворуч сили і прийде на хмарах небесних.

65. Тоді першосвященик роздер одежу свою і сказав: Він Бога зневажив! Для чого нам іще свідків? Ось, щойно ви чули зневагу до Нього!

66. Як вам здається? А вони сказали у відповідь: Завинив до смерти.

67. Тоді плювали Йому в обличчя і били Його по щоках, а інші киями били.

68. І казали: Назви нам, Христосе, хто вдарив Тебе?

69. А Петро сидів поза двором. І підійшла до нього одна служниця і сказала: Ти також був з Ісусом галілеянином.

70. Але він зрікся перед усіма, сказавши: Не відаю, що ти кажеш?

71. А коли Він виходив за браму, побачила його інша і сказала тим, що були там: І цей був з Ісусом із Назарету.

72. І він знову зрікся присягою, що не знає Цього Чоловіка.

73. Згодом підійшли, що стояли там, і сказали Петрові: А ти насправді з них, бо навіть мова твоя викриває тебе.

74. Тоді він почав присягатися і божитися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень.

75. І пригадав Петро слово, яке сказав йому Ісус: Передніше, аніж проспіває півень, тричі зречешся Мене. І вийшов геть, і плакав гірко.

Переглядів: 1329