• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Воскресіння Мт. 28

Лк. 23

1. І підвелася вся їхня громада і повела Його до Пилата.

2. І почали звинувачувати Його, кажучи: Ми знайшли, що Він ворохобить народ і забороняє сплачувати податки кесареві, називаючи Себе Христом Царем.

3. Пилат запитав Його: Ти – Цар юдейський? Він сказав йому у відповідь: Ти мовиш.

4. Пилат сказав першосвященикам і народові: Я не знаходжу жодної провини в Цьому Чоловікові.

5. Але вони наполягали, кажучи, що Він підбурює народ, бо навчає по всій Галілеї аж до цього місця.

6. Пилат, як почув про Галілею, запитав: Хіба Він – галілеянин?

7. І коли дізнався, що Він із провінції Іродової, послав його до Ірода, котрий за тих днів був також в Єрусалимі.

8. Коли Ірод побачив Ісуса, вельми зрадів, бо давно хотів побачити Його, бо дуже багато чував про Нього і сподівався побачити від Нього яке-небудь диво.

9. І ставив Йому багато запитань; але Він нічого не відповідав йому.

10. А першосвященики і книжники стояли і щосили звинувачували Його.

11. Але Ірод зі своїми вояками принизив Його і, зганьбивши Його, одягнув Його у світлу одежу та й відіслав назад до Пилата.

12. І стали того дня Пилат та Ірод приятелями поміж собою, а раніше ворогували один з одним.

13. А Пилат скликав першосвящеників і старшин, і народ,

14. І сказав їм: Ви привели до мене Цього Чоловіка, що підбурює народ; і ось, я у вашій присутності дослідив і не знайшов у Чоловіка Цього жодної провини, за що ви Його звинувачуєте;

15. А Ірод також: бо я послав Його до нього, і нічогісінько не знайдено в Ньому такого, за що варто було б зрокувати Його на смерть.

16. Отож, покаравши Його, відпущу.

17. А йому якраз треба було заради свята відпустити їм одного в‘язня.

18. Але увесь народ почав кричати: Смерть Йому! Відпусти нам Варавву.

19. Варавву ув‘язнили за вчинене у місті заворушення і вбивство.

20. Пилат знову підніс голос, бажаючи відпустити Ісуса.

21. Але вони кричали: Розіпни! Розіпни Його!

22. А він утретє сказав їм: Яке ж зло Він учинив? Я нічогісінько не знаходжу в Ньому, за що варто було б зрокувати на смерть; Отож, покараю Його і відпущу.

23. Але вони продовжували голосно кричати, вимагаючи, щоб Його розп‘яли; і крик їхній та першосвящеників домігся свого.

24. І Пилат ухвалив вчинити за проханням їхнім,

25. І відпустив їм ув‘язненого за підбурювання і вбивство в тюрму, котрого вони просили; а Ісуса віддав на їхню волю.

26. І коли повели Його, то схопили якогось Симона із Кирінеї, що повертався з поля, і поклали на нього хреста, щоб ніс за Ісусом.

27. І рушила за ним безліч народу і жінок, котрі плакали і ридали за Ним.

28. А Ісус обернувся до них і сказав: Доньки єрусалимські! Не плачте за Мною, але плачте за собою і за діток ваших!

29.Бо надходять дні, коли скажуть: Благословенна неплідна, і лоно, яке не родило, і перса, що не годували.

30. Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас! І пагорбам: Накрийте нас!

31. Бо коли подібне вчиняють зеленому дереві, то що буде сухому?

32. І вели разом із Ним на смерть двох злочинців,

33. І коли прийшли на місце, що його називають Лобним, то розп‘яли Його там і злочинців, – одного праворуч, а другого – ліворуч.

34. А Ісус казав: Отче! Прости їм, бо не відають що, вчиняють. І ділили Його одежу, кидаючи жереба.

35. І стояв народ і споглядав. І насміхалися разом з ними старшини, кажучи: Інших рятував, то нехай урятує Себе Самого, якщо Він Христос, вибраний Божий.

36. Також і вояки збиткувалися над Ним; підходили й підносили Йому оцет (до уст).

37. І казали: Якщо Ти Цар юдейський, врятуй Себе Самого.

38. І був над Ним напис грецькою, латинською і єврейською мовами вчинений: Це – Цар юдеїв.

39. Один із повішених (на хресті) злочинців лихословив Його і казав: Якщо Ти – Христос, то врятуй Себе і нас.

40. А другий, навпаки, докоряв йому і казав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам під тим же звинуваченням?

41. Але ми засуджені справедливо, тому що належне за вчиненим дістали; а Він нічогісінько недоброго не вчинив.

42. І сказав до Ісуса: Згадай мене, Господе, коли прийдеш у Царство Своє!

43. І сказав йому Ісус: Істину повідую тобі, що нині будеш зі Мною в раю.

44. А було вже близько шостої години, і вчинилася пітьма по всій землі до дев‘ятої години.

45. І затьмарилося сонце, і завіса (в храмі) роздерлася посередині.

46. Ісус щосили гукнув, промовляючи: Батьку! В руки Твої віддаю духа Мого. І тільки-но сказав це, як о тій же хвилі віддав духа.

47. А сотник, як побачив те, що вдіялося, прославив Бога і сказав: Справді Чоловік цей був Праведник.

48. І весь народ, що зійшовся на це видовище, побачив усе і, повертаючись, бив себе в груди.

49. А всі, що знали Його, і жінки, і діти, що йшли за Ним з Галілеї, стояли віддалік і дивилися на це.

50. Тоді один чоловік, на ймення Йосип, радник, людина добра і правдива,

51. Який не брав участі в раді, і в діяннях їхніх, з Ариматеї, міста юдейського, що також наджидав Царства Божого,

52. Прийшов до Пилата і випросив тіло Ісусове;

53. І зняв Його; обгорнув плащаницею і поклав Його в гробі, витесаному в скелі, де ще нікого не поклали.

54. То був день п‘ятниця, і наставала субота.

55. А жінки, що прийшли з Ісусом із Галілеї, оглянули гріб, а також те, як Його тіло покладене було;

56. А коли повернулися, то приготували пахощів і мира, а в суботу спочили за заповіддю.

1. Як минула субота, на світанку першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу.

2. Аж ось, учинився великий землетрус; бо Ангел Господній, що зійшов з небес, наблизився й відвалив камінь від входу до гробу і присів на ньому;

3. Вигляд у нього був, наче блискавиця, і одежа його біла, як сніг.

4. Злякавшись його, ті, що стерегли (гріб), затремтіли і стали, як мертві.

5. Тим часом Ангел звернувся до жінок і сказав: Не бійтеся, бо відаю, що ви шукаєте Ісуса розп‘ятого;

6. Його тут немає. Він воскрес, як сказав. Підіть, подивіться на місце, де лежав Господь.

7. І рушайте швидше, повідайте учням Його, що Він воскрес із мертвих і зустріне вас у Галілеї. Там Його побачите. Ось, я сказав вам.

8. Вони вийшли з гробу квапливо зі страхом і радістю великою побігли звістити учням Його.

9. А коли вони йшли звістити учням Його, аж ось, Ісус зустрів їх і сказав: Радійте! І вони, наблизившися, кинулися Йому в ноги, і вклонилися Йому.

10. Тоді сказав їм Ісус: Не бійтеся; підіть, сповістіть братам Моїм, щоби простували до Галілеї, і там вони побачать Мене.

11. І коли вони йшли, то деякі із сторожі, повернувшися до міста, повідали першосвященикам про все, що сталося.

12. І ці, зібравшися із старшинами, радилися, й доволі грошей дали воякам.

13. І сказали: Скажіть, що учні Його прийшли вночі і вкрали Його, коли ми спали;

14. І якщо чутки про те дійдуть до намісника, ми переконаємо його і від неприємностей вас захистимо.

15. Вони взяли гроші і вчинили, як були навчені. І пролинуло слово це поміж юдеями до сього дня.

16. А одинадцятеро учнів пішли до Галілеї, на гору, куди звелів їм Ісус,

17. І коли побачили Його, то вклонилися Йому; а деякі засумнівалися,

18. І наблизився Ісус, і сказав їм: Дано Мені всіляку владу на небі і на землі;

19.Отож, ідіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім‘я Вітця, і Сина, і Святого Духа,

20. Навчаючи їх виконувати все, що Я заповідав вам; і ось, Я з вами у всі дні, навіть до кінця світу. Амінь.

Переглядів: 897