• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Граматика

Ступені порівняння прикметників та прислівників

Ступені порівняння означають більший чи менший ступінь якості та використовуються при порівнянні двох чи більше предметів. Це використання ступенів порівняння є відносним. Ступені порівняння утворюють, перш за все, якісні прикметники. Розрізняють три ступені порівняння прикметників та прислівників: звичайний ступінь порівняння (Positiv), вищий ступінь (Komparativ) та найвищий ступінь (Superlativ).

Вищий ступінь (Komparativ)утворюється від форми звичайного ступеня додаванням суфікса -er, наприклад:

spät – später, kräftig – kräftiger, wichtig – wichtiger.

Найвищий ступінь (Superlativ)утворюється від форми звичайного ступеня додаванням суфікса -(e)st, наприклад:

spät – spätest, kräftig – kräftigst, wichtig – wichtigst.

Найвищий ступінь використовуються найчастіше з означеним артиклем у змінній формі, наприклад:

der späteste Zug, der kräftigste Knabe, die wichtigste Frage.

Але існую також незмінна форма найвищого ступеню, яка утворюється за допомогою прийменникової групи am (an + dem),наприклад:

am spätesten, am kräftigsten, am wichtigsten.

Незмінна форма найвищого ступеню використовується завжди як предикатив (іменна частина присудку).

Єднальний -e-в суфіксі найвищого ступеню отримують прикметники, які закінчуються на -d, -t, -tz, -s, -ß, -x, -z,наприклад:

bösest-, festest-, rundest- але größt-.

Більшість прикметників з кореневим голосним -a-, -o-, -u-приймають умляут, наприклад:

аrm – ärmer – am ärmsten, warm – wärmer – am wärmsten, groß – größer – am größten, kurz– kürzer – am kürzesten.

Але існують також прикметники з кореневими голосними -a-, -o-, -u-та дифтонгомau,які не приймають умляут: grau, schlau, rauh, klar, brav, falsch, rasch, satt, roh, schlank, froh, stolz, voll, bunt.

Багатоскладові прикметники також не приймають умляут, наприклад:

fleißig – fleißiger – am fleißigsten, ruhig – ruhiger – am ruhigsten, interessant – interessanter – am interessantesten.

Деякі прикметники можуть утворювати ступені порівняння як з умляутом, так і без нього, найчастіше це форми без умляута (за винятком прикметника gesund), наприклад:

schmal – schmaler та schmäler, blass – blasser та blässer, nass – nasser та nässer, rot – roter та röter, glatt – glatter та glätter, gesund – gesunder та gesünder.

Деякі прикметники мають особливості при утворенні ступенів порівняння:

gut - besser - am besten, der, die das beste

viel - mehr - am meisten, der, die, das meiste

hoch - höher - am höchsten, der, die, das höchste

nah - näher - am nächsten, der die, das nächste

gern - lieber - am liebsten, der, die, das liebste

bald – eher – am ehesten, der, die, das eheste

wenig – weniger (minder) – am wenigsten (mindesten).

Прикметники з основою на -el, -er, -en, при утворенні вищого ступеню втрачають -e-перед l, r, n,наприклад:

dunkel – dunkler – am dunkelsten, der, die, das dunkelste

teuer – teurer – am teuersten, der, die, das teuerste

willkommen – wilkommner – am willkommensten, der, die, das willkommenste.

Простий минулий час (Präteritum)

Форма простого минулого часу – претеріта – використовується у складних оповіданнях та описах та є більш типовою для писемної мови. Ця форма утворюється від претерітальної основи дієслова додаванням особового закінчення.

Особові закінчення дієслів у претеріті:

ich – нульове закінчення wir – -n

du – -st ihr – -t

er, sie, es – нульове закінчення sie/ Sie – -n

Форма претеріта слабких дієслів утворюється від кореня дієслова додаванням суфікса -te та особового закінчення претеріта:

lernen → lernte + особове закінчення = du lerntest, ihr lerntet

spielen → spielte + особове закінчення = wir spielten, er spielte

benutzen → benutzte+ особове закінчення = ich benutzte, du benutztest

Дієслова з основою на -d, -t, -n, -m та попереднім шумним приголосним перед суфіксом додається –е, наприклад:

ich badete (baden), du arbeitetest (arbeiten), er zeichnete (zeichnen).

Претеріт сильних дієслів утворюється від основи дієслова з аблаутом та особовим закінченням, наприклад:

treffen – traf, schreiben – schrieb,nehmen – nahm, essen – aß ,

stehen – stand, gießen – goss.

Відокремлювані префікси відокремлюються та займають останнє місце в реченні (якщо це речення є простим або головним у складнопідрядному), наприклад:

Warum hörtest du mir nicht zu? Wer kam mit?

В усному мовленні у формі претеріт вживаються, головним чином, дієслова haben, sein та модальні дієслова, якщо вони є дієвідмінюваною частиною присудку, наприклад:

Gestern hatte ich keine Zeit. Wo warst du denn im Sommer? Musstest du so lange arbeitern? Konntest du nicht früher Schluss machen?

Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення складається з головного до одного або декількох підрядних речень, які підпорядковуються головному. підрядне речення – це залежне речення, яке не має самостійного значення, отже не може вживатись без головного. Підрядне речення стосовно головно виконує роль члена речення та відповідає на питання відповідних членів речення (додатку, обставин тощо). підрядне речення відрізняється за формою від самостійних речень. Формальними ознаками підрядного речення можуть бути:

– порядок слів (відмінювана частина присудку на останньому місці);

– сполучники або відносні слова.

Підрядні речення розподіляються:

1) за ступенем їх залежності від головного речення (підрядні першого, другого ступеню тощо);

2) за засобами зв’язку з головним реченням (сполучникові, відносні, безсполучникові);

3) за їх позицією щодо головного речення (перед головним (Vordersatz), після нього (Nachsatz) та всередині (Zwischensatz);

4) за їх синтаксичною роллю (підрядні підмету, присудка, додаткові підрядні, означальні та обставинні).

Читайте також:

1. Граматика залежностей
2. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії
3. ГРАМАТИКА. МОРФОЛОГІЯ.

Переглядів: 1473