Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Г. Підклас каріофіліди (Caryophyllidae).

Включає близько 5 тис. видів. Звичайно трави, інколи півкущі і кущі. Листки - цілісні. Судини є завжди. Членики судин з простою перфорацією. Квіти -двостатеві, рідко одностатеві. Гінецей - апокарпний або частіше ценокарпний. Насіння - зі зігнутим периферичним зародком, здебільшого з периспермом.

Більшість представників цього підкласу характерні для арідної зони - пустель і напівпустель. В Україні не культивуються деревні рослини із цього підкласу. А поза Україною в пустелях помірної зони культивуються види із родини гречкових (Polygonaceae): джузгун безлистий (Calligonum aphyllum). джузгун голова-медуза (C.caput -medusae) та ін.

Із родини лободових (Chenopodiaceae) культивуються там: саксаул чорний (Haloxylon ammodendron, Н. a. var. aphyllum) і саксаул білий (H.persicum). І джузгуни, і саксаули мають здерев'янілі осьові пагони вторинно-деревного походження та сукулентні опадаючі на зиму фотосинтезуючі зелені пагони. Листки у них редуковані. Джузгуни і саксаул є псамофітами, котрих використовують для закріплення пісків пустель.

Д. Підклас Діленііди (Dileniidae)

Цей підклас виступає як зв'язуюча ланка між магноліідами і розідами, хоча більшість видів втратили ознаки, що ріднять їх з магноліідами. Підклас багатий деревними видами, всього налічує близько 20 тис. видів.

Дерева, кущі, кущики або трави. Листки - цілісні або почленовані. Проди-хи різні, здебільшого без побічних клітин. Судини завжди є; їх членики з простою та драбинчастою перфорацією. Квіти - одностатеві або двостатеві з подвійною оцвітиною, рідко без неї. Тичинок багато. Гінецей - апокарпний, або частіше ценокарпний, як правило, з ендоспермом. У цьому підкласі об'єднані 14 порядків та більше 60 родин. Далеко не всі із них представлені у флорі України.

Порядок піонових (Peoniales) представлений в дендрофлорі України інтро-дукованим родом піон (Реопіа) із одноіменної родини. Порядок тамариксових (Tamaricales) представлений однойменною родиною і родом Tamarix. Дуже багато видів зустрічаємо із родини вербових порядку вербових (Salicaies). Всі вони об'єднуються в два роди: тополя (Populus) і верба (Salix). Порядок вересових (Ericales) включає родини вересових (Ericaceae) з багатьма деревними видами та інтродуковану родину актинідієвих (Actinidiaceae).

Із порядку мальвових у дендрофлорі України зустрічається лише два роди: рід липа із Тіііасеае та рід гібіск (Hibiscus) із родини Malvaceae. І нарешті відомий в України рід вовчі ягоди (Daphne) із однойменних родини і порядку тимелієвих (Tymeliaceae, Tymeliales).


Читайте також:

  1. Е.Підклас Розіди Rosidae
  2. Лекція 15. Відділ Покритонасінні. Характеристика підкласу Ранункулідні. План.
  3. Лекція 17. Відділ Покритонасінні. Характеристика підкласу Диленіїди. План.
  4. Підклас Брієві або Зелені мохи.
  5. Підклас Хвойні (Pinidae).
  6. ПІДКЛАСИ




Переглядів: 1466

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті | Е.Підклас Розіди Rosidae

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.