Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Україна як суб'єкт міжнародного права

 

Україна як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава почала свою новітню історію з моменту прийняття Акта - проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р., схваленого 1 грудня 1991 р. всенародним референдумом. -;''.

Суверенітет України як об'єктивно властива з моменту виникнення будь-якої держави особливість характеризує верховенство держави на всій її території і незалежність у міжнародних відносинах. Саме суверенність, притаманна тільки державам, визначає характерні риси держави і як суб'єкта міжнародного .права. На основі своєї суверенності Україна ірsо fасtо (в результаті факту свого існування) стала суб'єктом міжнародного права — носієм юридичних прав та обов'язків.

У ст. 2 Конституції закріплена норма про устрій держави, тобто про те, що Україна є унітарною державою. Відповідно до уявлень класичного міжнародного права, що відображені у деяких фундаментальних теоретичних курсах міжнародного права, питань про міжнародну правосуб'єктність унітарної держави не "виникало. Вважалося, що унітарна держава бере участь у міжнародних відносинах як єдина держава. Проте на сучасному етапі міждержавних відносин питання про правовий характер не лише самої унітарної держави, а й її складових частин є дуже актуальним.

Міждержавні акти останнього десятиліття у рамках НБСЄ (мається на увазі Декларація Гельсінської зустрічі на вищому рівні в 1992 р.) підкреслюють дедалі зростаючу роль регіональних зв'язків, іменованих транскордонним співробітництвом. Держави - учасниці Гельсінської зустрічі схвалили не тільки регіональні» а й саме транскордонні зв'язки держав як ефективну форму сприяння принципам і цілям НБСЄ, виконанню і розвитку зобов'язань держав. Передбачається, що транскордонне співробітництво має охоплювати уряди, регіональні і місцеві органи влади та громади. "Транскордонне співробітництво має максимально можливою мірою набувати всеосяжного характеру і сприяти розширенню контактів на всіх рівнях, включаючи контакти між особами, яких об'єднує спільне походження, культурна спадщина і релігійні переконання", — підкреслюється в IX розділі Декларації;

З нашого повсякденного життя ми знаємо, що зростає обсяг таких зв'язків, зокрема, між містами-побратимами, адміністративно-територіальними підрозділами.

Ця тенденція належним чином відображена у конституційному праві України. Поряд з принципом єдності і цілісності державної території (ст. 132 Конституції) за основу територіального устрою України взято також принципи єднання, централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів.

Систему адміністративно-територіального устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста і т. д. Міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, що визначається законами України (ст. 133 Конституції). Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада, а урядом — Рада міністрів, які діють у межах своїх повноважень (ст. 136 Конституції). У зв'язку з цим можливості автономії дещо ширші, ніж інших територіальних одиниць. З урахуванням розглянутих конституційних норм в Україні істотно зростає обсяг, укладених регіональних і транскордонних угод у галузі культури, економіки тощо. При цьому питома вага таких зв'язків у системі взаємодії держав стає дедалі більш відчутною і значущою.

Скажімо, у ст. 9 Закону України "Про Автономну Республіку Крим" від 17 березня 1995 р. прямо визначено, що "Автономна Республіка Крим бере участь у формуванні і здійсненні внутрішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим. Автономна Республіка Крим вступає у відносини з органами інших держав і міжнародних організацій тільки в сферах економіки, охорони навколишнього середовища і культурного співробітництва в межах повноважень, передбачених цим Законом і іншими Законами України. Таким чином, законом передбачаються відносини Автономної Республіки Крим з іншими державами і міжнародними організаціями: Хоч і в обмеженій сфері, але це є ні що інше, як міжнародні зв'язки автономії як частини унітарної держави.

Таке явище відображено і в конституційному праві деяких західноєвропейських країн, зокрема Бельгії. У цій країні в результаті конституційної реформи 1980 р. Конституція встановила, що міжнародне культурне співробітництво і співробітництво з питань, що стосуються особи, є компетен­цією громад. У зв'язку з цим при укладенні з Бельгією договорів з питань, що стосуються компетенції громад, їх ради беруть участь у переговорах. Угоди, укладені громадами самостійно з іноземними контрагентами, бельгійський уряд не розглядає-як такі, що мають характер міжнародних договорів. На підставі цього держава не несе відповідальності за угодами, у яких стороною є її частини.

Аналіз розглянутих норм-конституційного права України і Бельгії показує, що основною їх особливістю є внутрішня колізійність. Це визначає потребу подальшого врегулювання питань участі частин адміністративно-територіальних оди­ниць і автономій унітарних держав у міжнародних відно­синах.




Переглядів: 5090

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Держави як основні суб'єкти міжнародного права | Міжнародна правосуб'єктність нації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.