Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Міжнародна правосуб'єктність нації

Прийняття Статуту ООН значно вплинуло на розвиток міжнародного права. Цілі Організації Об'єднаних Націй, закріплені у Статуті, вимагають від її членів "розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів" (п. 2 ст. 1). Розвиваючи цей принцип, Статут проголошує також розвиток міжнарод­ного економічного і .соціального співробітництва "з метою створення умов стабільності і благополуччя, необхідних для мирних і дружніх відносин між націями" (ст. 55).

З прийняттям Статуту ООН право народів і націй на самовизначення стало загальновизнаною нормою міжнародного права. Ця норма не раз підтверджувалася й у наступних резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, наприклад, у резолюції 3236 (XXIX) від 22 листопада 1974 р. з питання про Палестину, де, зокрема, підкреслюється, що палестинський народ має право на самовизначення без зовнішнього втручання і право на національну незалежність і суверенітет. У резолюції підкреслено всеосяжний характер принципу самовизначення.

Водночас, визнаючи і стверджуючи право кожного народу і нації на самовизначення аж до відокремлення й утворення самостійної держави, сучасне міжнародне право не зумовлює питання про політичний і юридичний статус того чи іншого народу або нації, а лише наділяє їх суб'єктивним правом на самовизначення. Народ або нація стають суб'єктами певних міжнародних правовідносин і тим самим суб'єктами міжнародного права.

Декларація ООН про надання незалежності колоніальним країнам і народам від 14 грудня 1960 р. відобразила загальне прагнення, економічно і політично залежних націй і народів у другій половині XX ст. до свого суверенітету. У декларації підкреслювалося, що недостатня політична, економічна й соціальна підготовленість або недостатня підготовленість у галузі освіти "ніколи не повинна використовуватися як привід для затримки у наданні незалежності".

Відповідно до сформованої доктрини сучасного міжнародного права визнання міжнародної правосуб'єктності народів і націй, які борються за своє визволення, означає потенційно визнання міжнародної правосуб'єктності держави, що створюється. Нормативний зміст принципу рівності і самовизначення народів міститься у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 24жовтня 1970 р; У ній, зокрема, зазначається, що на підставі принципу рівноправності і самовизначення народів, закріпленого в Статуті, усі народи мають право вільно визначати без втручання ззовні свій політичний статус і здійснювати , свій економічний, соціальний і культурний розвиток, і кожна держава зобов'язана шанувати це право відповідно до положень Статуту. Створення суверенної і незалежної держави способом здійснення народом права на самовизначення.

У наш час, коли з колоніалізмом переважно покінчено, першорядного значення набуває інший аспект права народів на самовизначення, а саме їхнє право вільно, на свій розсуд, без втручання ззовні здійснювати свій політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток. Якщо при цьому виходити з того, що суб'єкт права - це сторона, що не тільки бере участь, а й здатна брати участь у правовідносинах, то нація як носій права на самовизначення є суб'єктом міжнародного права незалежно від того, чи домагається вона самостійної державності чи ні, Ця міжнародна правосуб'єктність народів переконливо реалізувалася в серпні 1991 р. шляхом проголошення незалежності, наприклад, пострадянських республік. А Україні таке рішення було підтверджено підсумками всенародного референдуму 1 грудня 1991 р., що виявив єдність волі і мети українського народу.

Динаміка суспільного розвитку кінця XX ст. ще раз переконливо засвідчила, що міжнародна правосуб'єктність народів і націй у процесі реалізації права на самовизначення має неоціненне значення. Більше того, вона постійно реалізується у міжнародних правовідносинах сьогодення, вказуючи на обов'язковість поваги права народів на політичне, соціальне та етнонаціональне самовизначення.

 




Переглядів: 1222

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Україна як суб'єкт міжнародного права | Правосуб'єктність міжнародних організацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.189 сек.