• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Приклади розрахунків

Гідрологічний розрахунок

Дано: річка басейну середнього Дніпра; площа водозбору F = 600 км². Гідрологічних даних немає.

1. За картою ізоліній водотоку приймаємо норму стоку М₀ = 3 л/с.

2. Середні багаторічні витрати річки становлять, м³/с:

Q₀ = M₀F = 3 × 600 = 1,8.

3. Стік середнього року, млн м³:

W₀ = Q₀T = 1,8 × 31,54 × 10⁶ = 56,77 × 10⁶ = 57.

4. Коефіцієнт варіації багаторічного стоку

C_v = 0,723 – 0,213lgM₀ – 0,063lg(F + 1) = 0,723–0,213lg3 – 0,063lg601 = 0,446.

5. Коефіцієнт асиметрії c_s= 2 C_v = 0,9.

6. Середньорічні витрати наведені у таблиці:

7. Теоретична крива забезпечення витрат річкою:

8. Внутрішній розподіл стоку річки

9. Гідрограф витрат:

10. Визначення максимальних витрат весняного паводка, м³/с;

;

де А – величина елементарного шару стоку, що забезпечений на відповідний відсоток (визначається за довідковою літературою).

Вибір встановленої потужності та кількості агрегатів гідро­електростанції

Дано: гідростанція розташована на рівнині у лісостеповій зоні на річці басейну середнього Дніпра, середні річні витрати – 1,8 м³/с.

Визначити: потужність та кількість агрегатів станції.

1. Потужність гідростанції на шинах генератора, що працює окремо від системи та за наявності добового регулювання

де N – потужність, кВт; Q₀ – середні багаторічні витрати (або норма стоку), м³/с; A – коефіцієнт, що залежить від способу з’єднання турбіни з генератором:

k_т – розрахунковий модульний коефіцієнт:

k_m = Q_m / Q₀,

де Q_т – розрахункові витрати, м³/с.

Н_роз – розрахунковий напір, м;

Якщо немає даних про водотік, розрахунок проводять за формулою Томана (в низьконапірних установках коливання рівня не рекомендується перевищувати 20 %-ву межу від повної величини напору):

Т – кількість годин роботи гідроелектростанції на добу.

Отже, генератор ЕСС5-92-4 75 кВА.

2. Визначення кількості агрегатів гідроелектростанції:

де Q_pоз – розрахункові витрати, що відповідають шестимісячній забезпеченості, м³/с; Q_min – середні зимові витрати маловодного року 90 % забезпеченості або середній мінімум, що визначається за таблицею:

Коефіцієнт с залежить від швидкохідності турбіни і визначається за універсальними характеристиками турбін. Під час попередніх розрахунків користуються такими значеннями:

Вибір турбін гідроелектростанцій

Приклад 1

Дано: витрати через турбіну 1,8 м³/с, напір 5 м.

Визначити: тип турбіни.

1. Можлива потужність турбіни, кВт:

.

За зведеним графіком (рис. 4.15) вибираємо радіально-осьову турбіну марки Ф300-ВО з діаметром колеса 710 мм.

Розрахуємо отримані результати відповідно до заданих умов:

За витрат 1,59 м³/с потужність становить, кВт:

2. Вибір генератора та типу передачі.

Приймаємо ЕСС5-92-4, 75 кВА, 1500 об/хв, h = 0,9.

Передача – клинопасова, h = 0,98.

Потужність агрегату становитиме, кВт:

N_агр= 75×0,98×0,9 = 66,2.

Номінальна потужність агрегату, кВт:

N_агр = 67,4 × 0,98 × 0,9 =59,4.

Запас потужності становить 15,6 кВт.

Приклад 2

Дано: H =2,4 м; Q =2,9 м³/с.

Визначити: підібрати турбіну.

1. Якщо у заводських документах не зазначено потрібних витрат на турбіну, користуються такою залежністю:

Цим витратам відповідає турбіна ПрК70-ВО-120, якщо j = –5°, для якої Q = 1,9 м³/с; n₁ = 139 об / хв; N₁=16,2 кВт.

Для вибраної турбіни:

– витрати води ;

– кількість обертів об / хв;

– потужність кВт.

2. Підбір турбінної камери та відсмоктувальної труби.

Розглянемо квадратну відкриту камеру з розмірами сторін 4 м і мінімальною глибиною 1,95 м. Граничну висоту відсмоктування знаходимо за графіком вибору турбін. Напору 2,4 м відповідає h_s = 6 м.

Якщо гідростанція розташована на певній висоті над рівнем моря (наприклад, 100 м), то гранична висота відсмоктування

H_s=h_s – a/900 = 6 – 0,11 = 5,89 м.

За коефіцієнтом кавітації

H_s = H_a – a/900 – sH = 10,33 – 0,11– 1,25 2,4 = 7,22 м.

Отже, гранична висота дорівнює 6 м.

Довжина труби відсмоктування визначається за геометричними розмірами камери:

L = H – h + h_заг = 2,4 – 1,95 + 0,55 = 1 м.

Діаметр труби

D₄ = D₃ + 2LtgQ/2 = 1,21 + 2 × 1tg7,5° = 1,47 м.

Площа вихідного перерізу

Вихідна швидкість

Швидкісний напір

(6,2 % від напору).

Рис. 4.15. Зведений графік зон застосування турбін

Читайте також:

1. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
2. Аудит розрахунків з бюджетами
3. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
4. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
5. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
6. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
7. Аудит розрахунків за податками і платежами
8. Аудит розрахунків із підзвітними особами.
9. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
10. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
11. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками.
12. Банк міжнародних розрахунків

Переглядів: 642