ПАТОМОРФОЛОГІЯ.

ПАТОГЕНЕЗ.

ЕТІОЛОГІЯ.

ПРАВЕЦЬ

Правець – це одна з гострих специфічних інфекцій, яка часто зустрічається в хірургічній практиці. Інші (сибірка, сказ, дифтерія ран) частіше перебувають у компетенції інфекціоністів.

Правець (tetanus) відомий з давніх часів під різними назвами. Ще лікарі стародавньої Греції, Індії, Китаю звернули увагу на зв¢язок цього захворювання з відкритими ушкодженнями. Правець, як і ГГ, є частим супутником війн. Багато випадків захворюваня правцем спостерігав М.І.Пирогов у період російсько-турецької війни.

У всьому світі щороку від правця гинуть понад 160 тис чоловік, що перевищує кількість померлих від холери, віспи, чуми і сказу разом взятих.

У період Другої світової війни правець зустрічався у 0,6-0,7 випадках на 1000 поранень, частіше післяосколкових.

Збудник правця – cl.tetani був відкритий у 1884 році російським вченим Н.Д.Монастирським. Незалежно від нього цей мікроорганізм описаний і німецьким лікарем Ніколайєром.

Паличка правця зустрічається всюди, особливо в землі, забрудненій випорожненнями людини і тварин.

Зараження настає, коли паличка правця потрапляє в організм через відкриті ушкодження шкіри, слизових оболонок, опіки, відмороження, кримінальні аборти, операції на товстій кишці, видалення сторонніх тіл тощо.

Паличка правця продукує сильний екзотоксин, який складається з двох фракцій тетаноспазміну (викликає судомні скорочення м¢язів) і тетанолізину (викликає гемоліз еритроцитів).

Тетаноспазмін – це нейротоксин, який уражує нервову систему. Одні вважають, що токсин з рани осьовими циліндрами периферичних нервів просувається в спинний мозок, де уражує клітини його передніх рогів. Частина токсину поступає в лімфу і кров, а з ними в закінчення рухових нервів і далі в клітини передніх рогів спинного мозку і рухові ядра стовбурної частини головного мозку. З утворених тут вогнищ збудження рефлекторно уражаються м¢язи, зумовлюючи типовий для правця симптом – їх ригідність.

На думку інших вчених токсин з місця поранення відразу проникає в кров і лімфу і через них уражує рухові центри і нервово-м¢язові сполучення.

Інкубаційний період триває від 4 до 14 днів і залежить віж таких чинників:

1) місцевих: необроблена розчавлена рана, наявність сторонніх тіл, ділянок некрозу, забруднення рани землею, асоціація палички правця з іншими мікроорганізмами (стрептокок);

2) загальних: переохолодження, перевтома, анемія, інфекційні захворювання.

Правець не викликає в тканинах специфічних змін. При гістологічному дослідженні в головному мозку знаходять іноді набухання і вакуолізацію гангліозних клітин. У м¢язах зустрічаються вогнища некрозу, крововиливи, розриви м¢язових волокон.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛІКУВАННЯ.	\|	КЛІНІКА.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.