М’язова сила

НЕРВОВО-М'ЯЗОВА АДАПТАЦІЯ ДО СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Навести основні характеристики повільно- та швидкоскоротних м'язових волокон.

2. Яка роль генетики у визначенні пропорцій типів м'язових волокон та у можливості досягти успіху в обраних видах діяльності?

3. Описати взаємозв'язок між продукуванням м'язової сили та залученням до роботи повільно- та швидкоскоротних волокон.

4. Яка структура залучення до роботи м'язових волокон при: а) виконанні стрибка у висоту; б) бігу на 10 км; в) марафонському бігу?

5. Охарактеризуйте концентричне, статичне та динамічне скорочення.

6. Яка оптимальна довжина м'яза для продукування максимальної сили?

7. Який взаємозв'язок між максимальним скороченням та швидкістю скорочення (концентричне скорочення) і розслаблення (ексцентричне скорочення).

Тривалі навантаження викликають безліч адаптацій у нервово-м'язовій системі. Ступінь адаптації залежить від тренувальної програми. Аеробне тренування, наприклад, біг підтюпцем або плавання, якщо і викликають, то лише не значне збільшення сили та потужності. Більшість нервово-м'язових адаптацій відбувається внаслідок силового тренування.

Деякий час існувала думка, що силове тренування необхідне тільки важкоатлетам, спортсменам силових легкоатлетичних дисциплін, а також (обмежено) — футболістам, борцям та боксерам. Однак наприкінці 60-х — початку 70-х років XX ст. тренери й учені встановили, що силове тренування є корисним для спортсменів, які займаються різними видами спорту. Нині силове тренування — це важливий компонент тренувальних програм більшості спортсменів. Це стосується і спортсменок, яких традиційно не допускали до цього виду навантаження. Така зміна відношення до силового тренування багато у чому обумовлена дослідженнями, що показали її сприятливий вплив, а також новинами у тренувальній техніці та спортивному оснащенні.

Силове тренування рекомендується навіть для не спортсменів, котрі займаються фізичними вправами для зміцнення здоров'я.

Максимальне зусилля, котре може розвинути м’яз або група м’язів називається силою. Людина здатна виконати жим, лежачи на лаві ваги 100 кг, має в двічі більшу силу, ніж та, котра може це зробити з вагою в 50 кг. У цьому прикладі сила, або максимальна здатність, визначається у вигляді максимальної ваги, котру людина може підняти один раз. Це так званий максимум одного повторення, або 1-ПМ.

Потужність – це вибуховий компонент сили, результат сили й швидкості руху. Потужність = (сила×відстань)/час.

Наприклад, дві людини можуть виконати жим лежачи на лаві ваги 100 кг, на однакову відстань. Та людина, яка виконує це у два рази швидше має у два рази більшу потужність.

Хоча абсолютна сила є важливим компонентом фізичної діяльності, все ж потужність, можливо, відіграє ще більшу роль у більшості видів спорту. Наприклад, у футболі форвард, який має 1- ПМ 150 кг, навряд чи зможе переграти захисника, який має 1-МП усього 100 кг, якщо останній здатний переміщувати 1-ПМ з більшою швидкістю. Хоча форвард на 20 кг сильніший, однак більш висока швидкість захисника у сполучені з достатньою силою забезпечить йому перевагу.

Потужність включає два компоненти – силу і швидкість. Швидкість це, - більшою мірою, природжена якість, що незначно змінюється у результаті тренування. Тому збільшення потужності майже виключно відбувається за рахунок збільшення сили.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тип волокна і спортивні досягнення	\|	Надлюдська сила

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.157 сек.