• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 3: Буддизм.

План

1. Світоглядні основи буддизму, віровчення та культ.
2. Організаційна структура буддизму.
3. Основні напрями буддизму: Хінаяна і Махаяна, дзен-буддизм, ламаїзм (срс).

Особливості світових релігій

• монотеїзм;

• наднаціональний характер;

• становлення церковних організацій;

• сформована єдина цілісна система догматів віровчення.

Засновник : Сіддхартха Гаутама – Буда (VІ ст. до Р.Х.)

Священні книги: “Типітака” (“Три кошики”)

Також канонічними книгами вважаються:

“Сутта-напіта”(збірник поем про Будду та його учнів) і “Джатакі” (збірник розповідей про переродження Будди)

Кількість прихильників: 296 млн. чол.

Буддизм є особливою світовою релігією:

• не знає Бога-творця, не визнає існування Бога у вигляді персоніфікованої могутньої особи;

• стверджує, що матеріальний світ ілюзорний – постійне коливання ідеальних частинок – дхарм, із яких комбінуються існуючі речі;

• вважає, що людина позбавлена душі;

• тісно пов’язаний з філософськими традиціями індійської культури; має відповідний категоріальний апарат: сансара, карма, нірвана (розчинення в абсолютному спокої);

• індивідуальний праведний шлях до спасіння відкритий для усіх;

• є гнучким, здатним асимілювати інші релігійні вчення, пантеони богів і вживається з будь-якою із релігій.

Основу віровчення буддизму складають “чотири золоті істини”, що їх відкрив Гаутама у процесі “просвітлення”:

• страждання правлять світом
• причиною їх є саме життя з його пристрастями та бажаннями
• втекти від страждань можна лише поринувши в нірвану
• існує шлях, за допомогою якого можна позбаватись страждань і досягти нірвани

“Серединний” (восьмеричний) шлях пізнання істини та досягнення нірвани:

• правильні погляди
• правильна рішучість
• правильна мова
• правильна поведінка
• правильний спосіб життя
• правильне зусилля
• правильні помисли (зречення тіла, почуттів, думок, об’єктів думок)
• правильне зосередження(медитації).

Головним у буддизму є культ Будди, у пантеоні їх велика кількість. Окрім того об’єктами поклоніння є також :

• бодхисатви (букв. істота, що прагне до просвітлення);

• архати (святі);

• хубілгани (земні втілення будд і бодхісатв).

Вшановують також священних рослин та тварин.

Кожен буддист повинен:

• увірувати в Триратну (букв. три скарби) – Будду, вчення Будди (Дхарму), буддійську громаду (Сангху);

• дотримуватися основних заповідей:

— не заподіювати шкоди живому;

— не красти;

— не обманювати;

— не чинити перелюб;

— не пити спиртних напоїв і не вживати дурманних речовин.

Форми релігійного життя віруючих:

• постійна моральна і матеріальна підтримка членів буддійської громади;

• відвідування місцевого храму;

• відвідування “святих” місць пов’ язаних із Буддою, ступ з якоюсь реліквією;

• прийняття обітниць.

Община в рамках монастиря називається сангха. Спочатку в неї приймалися всі бажаючі, але потім ввели обмеження: не приймали злочинців, рабів, неповнолітніх без згоди батьків.

Той, хто вступав в сангху повинен відмовитись від всього світського – сім’ї, касти, власності хоча би на час перебування в монастирі.

Кожен член сангхи повинен голити голову, носити особливий жовтий одяг і постійно бути в роздумах (медитації)

Членство не було обов’язковим. Ті хто вирішив присвятити релігії все життя, повинні були пройти складний обряд ординації. Після прийняття в повноправні члени монах брав ще п’ять важливих обітниць:

g утримуватися від мирських розваг (співу, танців, музики);

g не користуватися предметами розкоші;

g не спати на зручних і високих ліжках;

g харчуватися лише за рахунок милостині;

g не їсти в неположений час.

Крім цих основних, існували ще багато (до 250) більш дрібних обітниць і обмежень.

Останні десятиліття внесли в діяльність буддійських організацій нову рису – почали створюватися міжнародні об’єднання буддистів, які ставлять перед собою завдання вирішення екологічних проблем, збереження миру.

Першою великою організацією стало Всесвітнє братство буддистів, створене 1950 р. в м.Коломбо.

Переглядів: 498