Магнітні моменти атомів (молекул) у тілі зорієнтовані безладно, і загальний магнітний момент тіла = 0 – тіло не намагнічено.
Якщо тіло внести в магнітне поле, то виникає часткова або повна орієнтація магнітних моментів атомів(молекул) і результуючий магнітний момент тіла ¹ 0 – тіло намагнічується. При цьому змінюються властивості самого тіла, воно створює власне, або внутрішнє магнітне поле, яке характеризується вектором .
Магнетиками називають макроскопічні тіла здатні намагнічуватись під впливом зовнішнього магнітного поля. До магнетиків належать усі тіла без винятку, але намагнічуються вони по-різному. Тому всі магнетики поділяються на три основні групи:
ДІАМАГНЕТИКИ ПАРАМАГНЕТИКИ ФЕРОМАГНЕТИК
Д П Ф
Для кількісної оцінки ступеня намагніченості магнетики вводять вектор інтенсивності намагнічування, або намагніченням (позначається). Вектор намагніченості визначається магнітним моментом одиниці об’єму магнетика, або векторної S магнітних моментів атомів (молекул) одиниці об’єму магнетика, тобто
,
де n – кількість частинок в одиниці об’єму DV, - магнітний момент
і – частинок атомів.
Експериментально встановлено, що . Величина - магнітна сприйнятливість.
У випадку коли магнітне поле діє на магнетик і той намагнічується, то виникає результуюче поле